Порівняльна характеристика морфометричних показників зростаючих в Україні карантинних видів роду Повитиця (Cuscuta L.)

Анотація

Проведений огляд присвячений порівняльній характеристиці морфометричних і біологічних особливостей повитиць України на основі наукової джерельної бази. Представлено систематичне положення поширених в Україні карантинних рослин-паразитів роду Повитиця (Cuscuta L.). Для 15 видів наведено аналіз морфометричних показників, відмічено їх відмінність за діаметром, довжиною і кольором стебла, особливостями будови квітки, типами суцвіть та формою плоду. Дані літератури вказують на значну подібність поширених в нашій країні повитиць, що утруднює їх визначення в природних умовах та агроценозах і є недостатнім для чіткої, а головне – безпомилкової їх ідентифікації надто працівниками прикладних галузей АПК. Важливим в питаннях поширення повитиць і їх високої натуралізації є знання біологічних особливостей видів. Нині ці відомості досить фрагментарні і вивчені недостатньо. Представлено інформацію, що стосується найбільш досліджених видів, а саме: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L. C. epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., С. lupuliformis Krock. та C. epithymym L. Важливим показником формування інфекційного фону в агроценозах та природному середовищі є період зберігання схожості насіння. Встановлено, що найбільший термін збереження його життєздатності притаманний C. trifolii Bab. (10–12 років), до 6 років – C. campestris Yunck, C. europaea L. та C. Lemanniana Bge. Найменший період зберігання – до одного року (у ґрунті) в C. epilinum Weihe. Однак зустрічаються відомості про можливість збереження схожості насіння до 25–30 років за несприятливих для його проростання умов. На нашу думку це пов’язано із таким явищем як «твердонасінність». На формування банку діаспор даного роду у ґрунті впливає також плодючість його видів. Серед повитиць, що зростають в Україні, даний показник встановлено лише для семи видів: C. campestris Yunck., C. trifolii Bab., C. europaea L. C. epilinum Weihe, C. Lemanniana Bge., С. lupuliformis Krock. та C. epithymym L. Серед них найбільшу кількість насіння на одну рослину утворює C. Lemanniana Bge. (до 100 000) та C. campestris Yunck (до 114 000). З’ясовано період появи сходів – березень-травень. Він залежить від температури ґрунту і глибини залягання насіння. Визначено, що за температури ґрунту 16–25 ⁰С масове проростання насіння відбувається у травні-червні. Період цвітіння розтягнутий і триває з червня по серпень.