Вплив систем обробітку ґрунту та частки культури у сівозміні на забур’яненість посівів буряку цукрового

Анотація

Буряк цукровий (Beta vulgaris L.) – культура особливо чутлива до конкуренції з бур’янами, зокрема на початкових етапах вегетації. Метою досліджень було з’ясувати вплив ступеня насичення сівозмін буряком цукровим та способів основного обробітку ґрунту на забур’яненість посівів. Дослідження проведено впродовж 2010–2022 рр., на дослідному полі Полтавської ДСГДС ім. М. І. Вавилова. Встановлено, що за насичення сівозміни буряком цукровим на 10 % кількість бур’янів перед першим міжрядним розпушуванням є найменшою. Важливо зазначити, що комбінований спосіб обробітку сприяв значному зменшенню забур’яненості порівняно з безполицевим розпушуванням, різниця становила 13,5 шт./м² або 16,9 %. У сівозмінах, де частка цукрового буряку досягала 20 %, загальна кількість бур’янів зростала незалежно від способу основного обробітку ґрунту. Подальше збільшення насиченості сівозміни цією культурою до 30 % призводило до ще більшого поширення бур’янів у посівах. Повторний облік бур’янів перед збиранням культури показав значне зменшення їхньої чисельності (на 60,1–133,6 шт./м² або 89,1–90,6 %). Водночас зберігалася загальна закономірність залежності забур’яненості від частки буряку у сівозміні та способу обробітку ґрунту. Аналіз біологічного складу бур’янів у посівах цукрового буряку засвідчив, що переважну частку становили однорічні види. Також спостерігали чітку тенденцію до зміни у співвідношенні біологічних груп бур’янів залежно від частки культури в сівозміні. Так, у 10-пільній сівозміні з одним полем буряку частка однорічних бур’янів становила 92,5–93,5 %, а багаторічних – 6,5–7,5 %. У сівозмінах із двома та трьома полями буряку відзначено поступове збільшення частки однорічних видів (відповідно 96,6–98,5 та 98,6–99,0 %) і, зменшення багаторічних бур’янів (відповідно 1,5–3,5 та 1,1–1,4 %).