ПОРІВНЯННЯ МЕТОДІВ ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ

Анотація

Контроль за ситуацією з африканської чуми свиней (АЧС) в Україні стає все менш ефективним.
У системі протиепізоотичних заходів важливу роль відіграють системи моніторингу за АЧС, оскі-
льки вони дають змогу отримувати необхідну інформацію і оперативно реагувати на ситуацію. Зви-
чайно не всі стратегії з контролю можна застосувати в Україні через природно-географічні та со-
ціально-економічні особливості. На базі інтернет-ресурсів (www.asf.vet.ua, http://www.asfld.vet.ua,
http://www.asfld.vet.ua/index.php/view-data.) ми здійснили аналіз епізоотичних даних щодо АЧС за
2012‒2019 рр. в Україні внаслідок чого визначено, що пік захворюваності у 2017 році був пройдений,
оскільки у 2018 і 2019 роках кількість випадків зменшилася за рахунок домашніх тварин. Але ця ін-
формація може не повністю відображати ситуацію щодо АЧС в Україні, оскільки спостерігається
зростання випадків серед диких тварин і кількості інфікованих об’єктів. На нашу думку, на даному
етапі потрібна додаткова система пасивного моніторингу. Це спричинено тим, що в Україні людсь-
кий фактор має потужний вплив на заходи боротьби з АЧС. Ми випробували метод моніторингу
свинячих туш, що надходять на реалізацію через лабораторії ветсанекспертизи з домашніх госпо-
дарств і визначили, що цей метод дає змогу ненав’язливо отримувати інформацію щодо епізоотич-
ної ситуації щодо АЧС на певних територіях, при цьому не втручаючись у виробничий процес. Було
відібрано 2844 проби, які досліджувалися в ПЛР на АЧС. Цей метод має також недоліки: при отри-
манні позитивних результатів досліджень на АЧС продукція по суті вже реалізована і провести за-
ходи з ліквідації вже немає можливості. Інформаційний ресурс «Стоп АЧС» виконує функції інфор-
мування фахівців ветеринарної медицини, власників свиней, свиногосподарств, фермерів, мисливців,
м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі,
особливості її розпізнання, профілактики і ліквідації в разі виникнення та ознайомлення з передовим
досвідом в організації протиепізоотичних заходів. Але на даному етапі його можливості є недоста-
тніми. Необхідно постійно проводити додатковий пасивний моніторинг АЧС в лабораторіях вете-
ринарно-санітарної експертизи на ринку, шляхом ПЛР аналізу зразків від свинячих туш на предмет
наявності геному вірусу АЧС. Заходи щодо подолання АЧС розробляти, зважаючи на результати
усіх джерел моніторингу.