ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ УРОЛІТІАЗУ В КОТІВ

Анотація

Представлена оглядова стаття надає проаналізовану та узагальнену інформацію стосовно ліку-вання хворих на уролітіаз свійських котів. У статті наведені роз’яснення, щодо видів сечових конк-рементів, доцільності застосування консервативного чи хірургічного лікування. Сечокам’яну хворобу в котів можна вважати однією з найбільш поширених патологій серед домашніх улюбленців. Указа-не захворювання рівномірно реєструється серед самців і самок. Клінічна картина хворих на уролітіаз тварин має характерні ознаки. Однак у деяких випадках відповідна симптоматика може бути згладжена, або взагалі відсутня. Отже, лікування сечокам’яної хвороби в котів повинно бути ком-плексним та обґрунтованим у кожному окремому випадку, оскільки без визначення походження та знання мінерального складу каменів лікування може не лише не допомогти, а й суттєво погіршити стан хворої тварини. Окрім того, встановлення правильного діагнозу дає можливість застосувати терапевтичні методики, що є найменш травматичними для пацієнта. Зважаючи на ці дані, прави-льна діагностика є основою відповідного лікування уролітіазу. Значний вплив на літогенез має рН сечі, зокрема: струвіти, карбонат кальцію, урати гірше розчиняються в лужній сечі, цистин – у кислій. Для силікатних каменів рН сечі впливу не має. Наприклад, для струвітних та цистинових каменів доречне медикаментозне лікування (застосування аллопуринолу, тіолу, тіопроніну тощо), для уролі-тів оксалату кальцію, та більшої частини уратів – мінімально-інвазивне видалення (внутрішньокор-поральна лазерна літотріпсія, урогідропропульсія, цистолітотомія та ін.). Уретротомію та урет-ростомію необхідно проводити у крайніх випадках, оскільки хірургічні втручання не тільки збільшу-ють ризик рецидивів, а й можуть призвести до постійних змін в анатомії та функції сечовидільної системи. Тому в умовах цієї патології сечової системи необхідна постійна дієтотерапія з відповід-ною корекцією і регулярний нагляд у лікаря ветеринарної медицини. Водночас узагальнені у статті дані допоможуть фахівцям зорієнтуватись при виборі лікування хворих на уролітіаз котів та нада-ти нові відомості, що можна використати у профілактиці цього захворювання.