СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ СОРТОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ КУКУРУДЗИ КОЛЕКЦІЇ УСТИМІВСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Анотація

У статті наведено доцільність створення самозапилених ліній нового покоління, для чого необхі-
дно забезпечити потреби селекції у вихідному матеріалі з широкою генетичною основою та високою
адаптивністю. Нові лінії можна одержати з кращих місцевих і селекційних сортів, популяцій, ран-
ньостиглих і середньоранніх гібридів світової й вітчизняної селекції, синтетичних популяцій, а та-
кож з пізньостиглих сортів та рас з південних країн. Польові дослідження були проведені на Усти-
мівській дослідній станції рослинництва в науковій 5-пільній сівозміні 2014–2019 років. Матеріалом
для досліджень слугували 300 місцевих, селекційних сортів та популяцій кукурудзи різного еколого-
географічного походження з 16 країн світу. Дослідження виконували за таких умов: попередник –
чорний пар; технологія вирощування включала своєчасне проведення комплексу агротехнічних заходів
з обробітку ґрунту та догляду за рослинами, типовою для зони Лівобережного Лісостепу України;
сівбу проводили в кінці квітня або на початку травня у 2-х кратній повторності; площа ділянки
4,9 м2; стандартами слугували гібриди Харківський 193 МВ, Харківський 295 МВ, Харківський
313 МВ. Застосовані методики вивчення дали змогу диференціювати колекційні зразки та виділити
найбільш цінні, як джерела господарських та селекційно-цінних ознак за різними напрямами селек-
ційного використання – за урожайністю та її складниками, якістю продукції, стійкістю до стресо-
вих кліматичних факторів тощо. За результатами вивчення цієї колекції генофонду кукурудзи ство-
рено «Каталог генетичного різноманіття стародавніх, місцевих, селекційних сортів та популяцій
кукурудзи (Zea Mays L.) колекції Устимівської дослідної станції рослинництва».