ФОРМУВАННЯ ШКІДЛИВОЇ БІОТИ В АГРОЦЕНОЗАХ ЖИТА ОЗИМОГО В ПОЛІССІ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • М. М. Ключевич Житомирський національний агроекологічний університет
  • С. Г. Столяр Житомирський національний агроекологічний університет
  • О. Ю. Гриценко Житомирський національний агроекологічний університет
  • Л. В. Білоцерківська Новочорторийський державний аграрний технікум

DOI:

https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.05

Ключові слова:

жито озиме, агроценоз, збудники, грибні хвороби, шкідники

Анотація

Зернове господарство є основною галуззю рослинництва, що забезпечує населення продуктами
харчування, тваринництво – кормами, індустріальну промисловість – сировиною. Однією з найбільш
поширених зернових культур є жито озиме, яке характеризується високими харчовими та кормови-
ми якостями. Культура має високу потенційну продуктивність, однак останніми роками спостері-
гається значне зниження її урожайності. Одержання високих урожаїв лімітується поширенням та
розвитком у агроценозах жита озимого шкідливих організмів. В умовах Полісся України впродовж
2016–2019 рр. проведено обстеження агроценозів жита озимого та встановлено їх фітосанітарний
стан. Визначено видовий склад збудників грибних хвороб та фітофагів культури. Досліджено, що
основну частку у структурі мікозів культури в Поліссі склали: Puccinia recondite Dietel & Holw.
(35 %), Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker (23 %) та гриби роду Fusarium spp. (20 %). Поширення
грибних хвороб в агроценозі варіювало в межах від 27,5 до 65,6 %. Найбільше розповсюдженими були
бура листова іржа (65,6 %), звичайна коренева гниль (58,7 %) та септоріоз (38,4 %), а найменше –
борошниста роса (27,5 %) і фузаріозна коренева гниль (32,8 %). Рівень розвитку мікозів був у межах
4,2–20,3 %. Найвищий ступінь ураження рослин відмічено бурою листовою іржею (20,3 %) та зви-
чайною кореневою гниллю (15,7 %), а найнижчий – борошнистою росою (4,2 %) і септоріозом
(7,5 %). Відзначимо, що за умови суттєвої зміни клімату в агроценозах упродовж останніх років
спостерігається масове розмноження, інтенсивна міграція й розповсюдження комах. Заселеність
агроценозів шкідниками варіювала від 8,7 до 21,8 %. Найбільше заселено посівів було смугастою хлі-
бною блішкою (21,8 %) та шведською мухою (15,7 %), а найменше – цикадками (8,7 %). Досліджено
поширення та рівень розвитку мікозів, заселеність шкідниками та забур’яненість посівів, що сприя-
тиме розробці й обґрунтуванню екологічно безпечних систем захисту, які забезпечать отримання
високих врожаїв безпечної зернової продукції та зменшення пестицидного навантаження на агроеко-
системи.

Downloads

Опубліковано

2020-03-27

Як цитувати

Ключевич, М. М. ., Столяр, С. Г. ., Гриценко, О. Ю. ., & Білоцерківська, . Л. В. . (2020). ФОРМУВАННЯ ШКІДЛИВОЇ БІОТИ В АГРОЦЕНОЗАХ ЖИТА ОЗИМОГО В ПОЛІССІ УКРАЇНИ. Scientific Progress & Innovations, (1), 54–60. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.05

Номер

Розділ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. РОСЛИННИЦТВО