СТРУКТУРНА БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ ПАРАЗИТОЦЕНОЗІВ КИШКОВОГО КАНАЛУ ІНДИКІВ СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • П. В. Люлін Харківська державна зооветеринарна академія https://orcid.org/0000-0001-6718-958X
  • М. В. Богач Одеський науково-дослідний центр, Національний науковий центр «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-2763-3663

DOI:

https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.28

Ключові слова:

біорізноманітність, паразитоценоз, кореляція, кишковий канал, індики

Анотація

Екологічний та антропогенний вплив разом зі змінами форм господарювання, концентрація пого-лів’я птиці призводять до порушення гомеостазу в біотопах паразитарних систем, біорізноманіт-ності паразитоценозів кишкового каналу. Метою досліджень було з’ясувати особливості поширен-ня, структурну біорізноманітність збудників паразитоценозів кишкового каналу індиків Східного регіону України. За результатами досліджень визначено структурну біорізноманітність паразито-ценозів кишкового каналу індиків у птахогосподарствах Східного регіону України. Виявлено 15 видів збудників, із них 8 видів – представники найпростіших типів Apicomplexa, Zoomastyophora та 7 видів гельмінтів: 5 видів представників класу нематода, 2 види класу цестода. Встановлено вплив техно-логій вирощування і систем утримання індиків на загальну інвазованість, біорізноманітність пара-зитоценозів, визначені видові індекси (ВІП %) та кореляційні взаємозв’язки між компонентами паразитоценозів. За умови промислової технології вирощування індиків у клітках паразитоценоз формували 5 видів еймерій – ВІП – 100 %, середня ЕІ – 28,78 %; при утриманні на глибокій незмінній підстилці у структурі паразитоценозу частка еймеріозу становила ВІП – 87,8%, аскаридіозу – 10,04 %, гетеракозу – 2,15 % із загальної інвазованості – ЕІ 42,76 %. За умови традиційної екстенси-вної технології вирощування індиків з використанням вигулів та випасів (фермерські підсобні госпо-дарства) загальна інвазованість індиків становила ЕІ – 77,87 %, зокрема моноінвазії – 48,2 %, дво- три- чотири- і більше компонентні інвазії відповідно 25,48 %; 3,64 %; 0,56 %. За формування паразитоценозів кишкового каналу індиків виявлено дуже високу кореляцію між еймеріозом і трихомонозом, між гістомонозом і аскаридіозом, гетеракозом, капіляріозом і райєтинозом, а також між аскаридіозом та гетеракозом, капіляріозом і райєтинозом (0,972–0,999) та дуже слабка кореляція між еймеріозом та гістомонозом, аскаридіозом, гетеракозом і райєтинозом (0,023–0,193). Крім того, має місце слабка від’ємна кореляція між гістомонозом та трихоманозом, трихоманозом та аскаридіозом і гетеракозом (-0,132), що свідчить про наявність сенергетичних (високий рівень кореляції) і конкурентних (слабка та від’ємна кореляція) взаємозв’язків між компонентами паразитоце-нозів кишкового каналу.

Downloads

Опубліковано

2021-06-25

Як цитувати

Люлін, П. В. ., & Богач, М. В. . (2021). СТРУКТУРНА БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ ПАРАЗИТОЦЕНОЗІВ КИШКОВОГО КАНАЛУ ІНДИКІВ СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ. Scientific Progress & Innovations, (2), 220–228. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.28

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають