ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОСІВІВ ТА БІОЛОГІЧНОЇ ВРОЖАЙНОСТІ СОРТІВ ПРОСА ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ СІВБИ ТА ПОПЕРЕДНИКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31210/visnyk2022.02.06

Ключові слова:

просо, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, суха речовина, біологічний урожай

Анотація

У досліді вивчали вплив попередників, способів сівби та норми висіву на продуктивність проса звичайного. Метою цього дослідження було з’ясувати, який вплив сорти, спосіб сівби та попередники мають на формування фотосинтетичних показників та біологічної урожайності проса. Площу листкової поверхні визначали методом «висічок». Накопичення органічної речовини у рослин визначали ваговим методом після висушування в термостаті висічок. Після отримання відповідних даних за допомогою формул був розрахований фотосинтетичний потенціал та чиста продуктивність фотосинтезу. Найкращі результати спостерігали в рослин, висіяних по пару рядковим способом. Сорт Біла альтанка, висіяний рядковим способом по пару, мав найкращі результати майже за всіма показниками: площа листків – 57,4 тис. м2/га у фазі трубкування і 58,3 тис. м2/га у фазі викидання волоті; фотосинтетичний потенціал – 579,07 тис. м2 діб/га; чиста продуктивність фотосинтезу – 8,8 г за добу/м2; приріст сухої маси – 36,92 г за добу/м2; маса рослин – 723 г/м2; біологічна врожайність – 2,3 т/га зерна і 4,8 т/га соломи. Максимальна облистненість була також у сорту Біла альтанка, висіяного рядковим способом, але попередником була пшениця озима. Облистненість у цьому варіанті становила 47 %. Спостерігається залежність між фотосинтетичними показниками та врожайністю. Чим більша площа листків, фотосинтетичний потенціал посіву, чиста продуктивність фотосинтезу та приріст сухої маси, тим краща врожайність. Сорт Золушка, висіяний рядковим способом після таких попередників, як горох та пшениця озима, показав високий результат порівняно з іншими варіантами. Зокрема, біологічна врожайність Золушки, висіяної рядковим способом після гороху становила 1,6 т/га зерна і 2,2 т/га соломи, а після пшениці озимої – 1,3 т/га зерна і 2,2 т/га соломи. Також більшість інших показників у цих варіантах високі. Найгірші результати були у сортів, висіяних після багаторічних трав. Причому саме сорт Золушка показав найнижчі результати, незважаючи на те, що після інших попередників вони були високі. Так, сорт Золушка, висіяний після багаторічних трав рядковим способом, мав урожайність – 0,4 т/га зерна і 0,5 т/га соломи, а широкорядним способом – 0,3 т/га зерна і 0,4 т/га соломи. Рекомендуємо для вирощування сорт Золушка, висіяний рядковим способом після гороху. 

Downloads

Опубліковано

2022-06-24

Як цитувати

Костенко, М. П. . (2022). ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОСІВІВ ТА БІОЛОГІЧНОЇ ВРОЖАЙНОСТІ СОРТІВ ПРОСА ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ СІВБИ ТА ПОПЕРЕДНИКІВ. Scientific Progress & Innovations, 2(2), 57–65. https://doi.org/10.31210/visnyk2022.02.06

Номер

Розділ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. РОСЛИННИЦТВО