Показники зіпсованого силосу кукурудзи за його ферментування різними дозами біодеструктора

Автор(и)

  • Л. В. Мітіогло Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива" Інституту розведення і генетики тва-рин імені М. В. Зубця НААН України" село Христинівка https://orcid.org/0000-0001-6137-3060
  • С. В. Мерзлов Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква https://orcid.org/0000-0002-9815-4280
  • Г. В. Мерзлова Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква https://orcid.org/0000-0002-2394-9118

DOI:

https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.14

Ключові слова:

хімічний склад, бактерії, компост, компостування, Фосфор, Кальцій

Анотація

У господарствах, які спеціалізуються із вирощування великої рогатої худоби та виробництва молока корів за ряду причин силос кукурудзи, який використовується у складі раціонів не весь згодовується тваринам. Значна кількість силосу кукурудзи псується і стає непридатною для використання в годівлі. Найраціональ-нішим із економічної і екологічної точки зору способом утилізації зіпсованого силосу кукурудзи є його компостування (ферментування). Не досить вивченим залишається питання компостування зіпсованого силосу кукурудзи за використання вітчизняних біодиструкторів БТУ-Цент. Тому, метою наших досліджень було встановити ефективність впливу на технологічні, хімічні та мікробіологічні показники компосту із зіпсованого силосу кукурудзи за використання різних доз біодеструктора. Для проведення досліджень із зіпсованого силосу кукурудзи як у контрольній групі так і у дослідних групах формували бурти масою по 150 кг. У дослідні групи вносили біодеструктор із розрахунку 5,0; 10,0 та 20,0 см3/т. У контрольній групі силос кукурудзи зрошували водою без додавання біодеструктора. Сформовані бурти накривали полі- етиленовою плівкою. Аерування зіпсованого силосу у буртах проводили один раз на 8 діб. Під час фермен-тування контролювали температуру силосу кукурудзи. У одержаному компості визначали ряд хімічних та мікробіологічних показників. Під час дослідження динаміки температури було встановлено, що за використання біодеструктора у кількості 20,0 см3/т уже на другу добу температура компостованої біомаси підвищилась на 60,0 % відносно силосу кукурудзи у який не вносили біодеструктор. Застосування макси-мальної дози біодеструктора дозволяє проводити компостування зіпсованого силосу кукурудзи у термо- фільному режимі на сім діб довше. За внесення біодеструкторів компост збагачується бактеріями Bacillus spp. Чим більша доза біодеструктора у силосі кукурудзи тим показник КМАФАнМ зростає. Застосування біодеструктора сприяє прискоренню мінералізації силосу кукурудзи, що підтверджується зростання вмісту Кальцію у компосту на 36,5 % відносно контролю. Внесення біодеструктора сприяєе зменшенню втрат Нітрогену та Фосфору, відповідно, на 8,6 та 11,3 % відносно компостування без біо- деструктора.

Downloads

Опубліковано

2023-09-29

Як цитувати

Мітіогло, Л. В., Мерзлов, С. В., & Мерзлова, Г. В. (2023). Показники зіпсованого силосу кукурудзи за його ферментування різними дозами біодеструктора. Scientific Progress & Innovations, 26(3), 76–80. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.14

Номер

Розділ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ТВАРИННИЦТВО