Поширення ектопаразитів серед собак різних популяцій у Харківському регіоні
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2025.28.02.27Ключові слова:
собаки, блохи, кліщі, інвазованістьАнотація
Паразитарні хвороби становлять значну частку в загальній структурі інфекційної захворюваності як серед сільськогосподарських, так і домашніх тварин. Упродовж останніх років спостерігається істотне зростання чисельності як домашніх, так і безпритульних тварин, що, у свою чергу, спричинило зростання епізоотологічного ризику та активне поширення інвазійної патології, зокрема ектопаразитозів. Серед ектопаразитарних захворювань у собак і котів особливу епізоотологічну та клінічну загрозу становить кліщовий дерматит, етіологічними агентами якого є кліщі Otodectes cynotis, представники родини Ixodidae (іксодові кліщі), а також збудники саркоптоїдозів. Дані паразити викликають значні патологічні зміни шкірного покриву, супроводжуються інтенсивним свербежем, алергічними реакціями та вторинними бактеріальними інфекціями, що ускладнює перебіг захворювання. Динаміка паразитарних інвазій у цих тварин значною мірою залежить від комплексу біотичних факторів (взаємодія між видами, імунний статус тварини). Збір бліх виду Ctenocephalides felis здійснювали шляхом розчісування тварин спеціальним дрібнозубим пластиковим гребінцем на п’яти анатомічно визначених ділянках. Кліщів Ixodes spp., виявлених під час клінічного огляду, видаляли зі шкіри тварин за допомогою анатомічного пінцета з дотриманням правил асептики. Діагностику Otodectes cynotis здійснювали шляхом візуалізації живих кліщів за допомогою отоскопічного огляду, а також мікроскопічного дослідження мазків, взятих із зовнішнього слухового проходу. Загальна інвазованість собак варіювала залежно від популяції: у безпритульних ‒ 100 %, у сільських ‒ 64,3 %, у міських домашніх ‒ 50,9 %. У міських собак найпоширенішим паразитом був Otodectes cynotis (29,6 %), у безпритульних ‒ Ctenocephalides canis (36,7 %) та змішані інвазії (15,6 %), у сільських собак переважали Ctenocephalides canis (21,1 %) і Ixodes spp. (19,4 %). Інтенсивність ураження коливалася від 5,9 до 27,6 екз./гол. Висока частота інвазій, особливо серед безпритульних тварин, свідчить про відсутність профілактики та епізоотичну небезпеку. Результати дослідження засвідчують залежність рівня ураженості від умов утримання собак. Найвищу загрозу становлять безпритульні тварини, які є активним джерелом циркуляції ектопаразитів. Отримані дані підкреслюють потребу у впровадженні системної профілактики ектопаразитозів, особливо в урбанізованих районах, де контакт між популяціями тварин найбільш ймовірний.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Scientific Progress & Innovations

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.