Особливості інвазування собак різних порід збудниками отодектозу та саркоптозу
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2026.29.01.20Ключові слова:
паразитологія, отодектоз, саркоптоз, собаки, породна сприйнятливість, показники інвазованостіАнотація
Саркопотоз та отодектоз – це ектопаразитарні захворювання спричинені кліщами роду Otodectes та Sarcoptes, які характеризуються ураженням шкіри і можуть інвазувати домашніх собак. Саркоптоз та
отодектоз супроводжуються свербежем у місці локалізації кліщів, появи алопецій, еритеми, папул, пустул та кірочок на шкірі. Збудники можуть паразитувати у людей, причому найпоширенішим проявом є
тимчасовий дерматит. Тому, проведення моніторингових досліджень щодо отодектозу та саркоптозу має важливе значення як для здоров’я тварин, так і для людей. Метою досліджень було встановити особливості інвазування собак різних порід збудниками отодектозу та саркоптозу. Дослідження проводили на базі
лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного
аграрного університету та в умовах приватних клінік ветеринарної медицини (м. Полтава). Проведеними дослідженнями встановлено, що середня екстенсивність отодектозної інвазії у собак
становить 17,6 %. Найбільші значення екстенсивності інвазії та відсотка хворих собак від загальної кількості інвазованих тварин виявлено у англійських кокер-спанієлів (ЕІ – 32,0 %, 30,9 % – від хворих собак) та такс (29,4 та 19,2 %). Менш інвазованими отодектесами були метиси та безпородні собаки (12,1 та 30,8 %),
німецькі вівчарки (9,5 та 7,7 %), французькі бульдоги (7,1 та 3,8 %), лабрадори (4,8 та 3,8 %) та золотисті ретривери (8,3 та 3,8 %). Середня екстенсивність саркоптозної інвазії у собак становить 9,6 %. Найбільші значення інвазованості тварин виявлено у німецьких вівчарок (ЕІ – 19,1 %, 21,0 % – від хворих собак),
доберманів (16,7 та 5,3 %), ротвейлерів (12,5 та 5,3 %), золотистих ретриверів (16,7 та 10,5 %) та метисів і безпородних тварин (15,5 та 47,3 %). Менш інвазованими саркоптесами були собаки порід французький
бульдог (ЕІ – 12,5 %, 5,3 % – від хворих собак) та такса (5,9 та 5,3 %). Отримані результати дозволять
враховувати особливості зараження собак різних порід збудниками отодектозу та саркоптозу під час
проведення діагностичних та профілактичних заходів.
Посилання
1. Kraft, W., Kraiss-Gothe, A., & Gothe, R. (1988). Die Otodectes-cynotis-Infestation von Hund und Katze: Erregerbiologie, Epidemiologie, Pathogenese und Diagnose sowie Fallbeschreibungen generalisierter Räuden bei Hunden [Otodectes cynotis infestation of dogs and cats: Biology of the agent, epidemiology, pathogenesis and diagnosis and case description of generalized mange in dogs]. Tierärztliche Praxis, 16 (4), 409–415.
2. Curtis, C. F. (2004). Current trends in the treatment of Sarcoptes, Cheyletiella and Otodectes mite infestations in dogs and cats. Veterinary Dermatology, 15 (2), 108–114. https://doi.org/10.1111/j.1365-3164.2004.00362.x
3. Souza, C. P., Ramadinha, R. R., Scott, F. B., & Pereira, M. J. S. (2008). Factors associated with the prevalence of Otodectes cynotis in an ambulatory population of dogs. Pesquisa Veterinária Brasileira, 28 (8), 375–378. https://doi.org/10.1590/s0100-736x2008000800005
4. Fanelli, A., Doménech, G., Alonso, F., Martínez-Carrasco, F., Tizzani, P., & Martínez-Carrasco, C. (2020). Otodectes cynotis in urban and peri-urban semi-arid areas: a widespread parasite in the cat population. Journal of Parasitic Diseases, 44 (2), 481–485. https://doi.org/10.1007/s12639-020-01215-7
5. Wall, R., & Shearer, D. (2001). Veterinary ectoparasites: Biology, pathology, and control (2nd ed.). Blackwell Science.
6. Otodectes cynotis (Hering, 1838) in GBIF Secretariat (2023). GBIF Backbone Taxonomy. https://doi.org/10.15468/39omei
7. Silva, J. T., Ferreira, L. C., Fernandes, M. M., Sousa, L. N., Feitosa, T. F., Braga, F. R., Brasil, A. W. d. L., & Vilela, V. L. R. (2020). Prevalence and clinical aspects of Otodectes cynotis infestation in dogs and cats in the Semi-arid region of Paraíba, Brazil. Acta Scientiae Veterinariae, 48, 1725. https://doi.org/10.22456/1679-9216.99156
8. Salib, F. A., & Baraka, T. A. (2011). Epidemiology, genetic divergence and acaricides of Otodectes cynotis in cats and dogs. Veterinary World, 4 (3), 109–112. https://doi.org/10.5455/vetworld.2011.109-112
9. Lefkaditis, M., Spanoudis, K., Panorias, A., & Sossidou, A. (2021). Prevalence, intensity of infestation, and risk factors for Otodectes cynotis in young dogs. International Journal of Acarology, 47 (4), 281–283. https://doi.org/10.1080/01647954.2021.1900911
10. Nwufoh, O. C., Sadiq, N. A., & Emikpe, B. O. (2018). Establishment of infestivity model for Sarcoptes scabiei var canis in Nigerian dogs. Journal of Parasitic Diseases, 42 (4), 519–526. https://doi.org/10.1007/s12639-018-1028-5
11. Birchard, S. J., & Sherding, R. G. (2005). Saunders manual of small animal practice (3rd ed.). Elsevier Health Sciences.
12. Nwufoh, O. C., Sadiq, A. N., & Emikpe, B. O. (2019). The seroprevalence of Sarcoptes scabiei var. canis and its associated risk factors in dogs in Ibadan, Southwest Nigeria. Journal of Immunoassay and Immunochemistry, 40 (5), 473–484. https://doi.org/10.1080/15321819.2019.1631845
13. Singh, S. K., Dimri, U., Sharma, B., Saxena, M., & Kumari, P. (2014). Assessment of the cytokine profile in peripheral blood mononuclear cells of naturally Sarcoptes scabiei var. canis infested dogs. Veterinary Parasitology, 206 (3-4), 253–257. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2014.10.024
14. Harumal, P., Kemp, D. J., Arlian, L. G., Walton, S. F., Currie, B. J., Holt, D. C., Rode, J., & Morgan, M. (2003). Identification of a homologue of a house dust mite allergen in a cDNA library from Sarcoptes scabiei var. Hominis and evaluation of its vaccine potential in a rabbit / S. scabiei var. canis model. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, 68 (1), 54–60. https://doi.org/10.4269/ajtmh.2003.68.54
15. Krishna Murthy, C. M., Ananda, K. J., & Adeppa, J. (2016). Prevalence of ectoparasites in dogs of Shimoga, Karnataka. Journal of Parasitic Diseases, 41 (1), 167–170. https://doi.org/10.1007/s12639-016-0770-9
16. Jamshidi, S., Maazi, N., Ranjbar-Bahadori, S., Rezaei, M., Morakabsaz, P., & Hosseininejad, M. (2012). A survey of ectoparasite infestation in dogs in Tehran, Iran. Revista Brasileira de Parasitologia Veterinária, 21 (3), 326–329. https://doi.org/10.1590/s1984-29612012000300030
17. Yevstafieva, V. O., & Havryk, K. A. (2014). Improvement of methods of lifetime diagnostic of sarcoptoses, demodecoses and otodektoses of dogs. Scientific Progress & Innovations, 4, 62–64. https://doi.org/10.31210/visnyk2014.04.11
18. Medleau, L., & Hnilica, K. A. (2001). Parasitic skin disorders. In Small animal dermatology: A color atlas and therapeutic guide (2nd ed., pp. 102–108). Saunders Elsevier.
19. Campbell, K. L. (2007). Other external parasites. In S. J. Ettinger & E. C. Feldman (Eds.), Textbook of veterinary internal medicine: Diseases of the dog and cat (6th ed., p. 67). Elsevier.
20. Scott, D. W., Miller, W. H., & Griffin, C. E. (2001). Parasitic skin diseases. In Muller and Kirk’s small animal dermatology (6th ed., pp. 457–474). W.B. Saunders Company.
21. Yevstafieva, V. O., & Havryk, K. A. (2015). Spryiatiatlivist sobak riznykh porid do zbudnykiv demodekozu, otodektozu ta sarkoptozu [Susceptibility of dogs of different breeds to pathogens of demodecosis, otodectosis, and sarcoptosis]. Visnyk Sumskoho Natsionalnoho Ahrarnoho Universytetu. Seriia: Veterynarna Medycyna, 7 (37), 135–139. [in Ukrainian]
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. О. Євстаф’єва, С. А. Ничик, Л. М. Корчан, Н. С. Канівець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
