Стійкість різних сортів лохини проти квіткового трипса в умовах Полісся України

Анотація

Лохина нетрадиційна ягідна культура багата вітамінами Е, групи В антиоксидантами, мінералами, зміцнює імунітет, поліпшує пам’ять, зір, має протизапальний омолоджувальний ефект. Покращує роботу серця, нормалізує кровообіг, корисна для нервової системи, шлунково-кишкового тракту. Нині в агроценозах лохини найбільш шкідливим виявився квітковий трипс, який пошкоджує рослини в період масового цвітіння. Вивчення стійкості різних за стиглістю сортів лохини до квіткового трипса дають можливість зменшити заселеність насаджень сисним фітофагом. Сортова колекція лохини в дослідженнях складалась з трьох основних груп різної стиглості а саме: ранніх, середньоранніх та пізніх сортів. Стійких сортів у дослідженнях не виявили, але чисельність заселеності була різною. При заселеності вивчено метаморфоз різновікової личинки квіткового трипса, який масово розпочинає свій біологічний розвиток у VII – фенофазі (цвітіння) розвитку рослин лохини. За віковим розвитком личинки побудовано монограми вікового діапазону, за допомогою чисельності фітофага чітко зображені параметри ступеня заселення згідно з європейською дев’ятибальною шкалою. Сортова колекція лохини поділена на три групи сортової дослідної стійкості, де ранньостиглі сорти мають високий рівень заселення квітковим трипсом, який масово заселяє квіткове ложе у фенофазу цвітіння лохини. Фітосанітарний моніторинг лохинового агроценозу дозволив розробити математичну модель фенологічного прогнозування личинкового періоду квіткового трипса. Протягом травня відбувається масове заселення лохини фітофагом, оскільки пізні сорти лохини мають подовжений термін у фенофазі «цвітіння», тому сорти Еліот і Чендлер були менш заселені квітковим трипсом порівняно із ранніми сортами лохини Река та Дюк. У дослідженнях найбільш стійкими виявились пізні сорти лохини Еліот та Чендлер, які можуть бути рекомендовані до впровадження у виробництво.