Подання
Керівництво для авторів
УМОВИ ПУБЛІКАЦІЇ
Редакція журналу Scientific Progress & Innovations приймає до друку оригінальні статті за такими основними напрямами:
- Агрономія;
- Тваринництво;
- Ветеринарна медицина;
- Агроінженерія.
Статті подаються мовою оригіналу (українською). Англомовні матеріали приймаються до друку лише за умови їхнього фахового перекладу. У разі надсилання статей, перекладених за допомогою систем автоматичного перекладу (інтернет-перекладачів), редакція відхилятиме такі праці.
Електронні версії статей слід надсилати на адресу: visnyk@pdau.edu.ua
Обов’язково окремим файлом додаються відомості про авторів двома мовами (українською та англійською): прізвище, ім’я, по батькові, назва та поштова адреса установи, де виконано роботу, а також контактні телефони. Також обов’язковим є зазначення ідентифікатора ORCID кожного зі співавторів. Створити ORCID можна на офіційному сайті https://orcid.org/
Назви файлів мають містити прізвище автора та дату надсилання. Наприклад: Мельничук_01.01.26, Мельничук_Відомості.
Датою отримання рукопису вважається день його надходження до редакції.
Кількість авторів та обмеження:
- Редакція не обмежує кількість співавторів в одній статті.
- ВАЖЛИВО! В одному номері журналу науковець може бути опублікований як автор або співавтор лише в одній статті.
Якщо матеріали не відповідають зазначеним вимогам, редакція залишає за собою право не розглядати їх, про що повідомить автора, відповідального за листування.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РУКОПИСІВ
Правила оформлення публікацій
|
Параметр |
Вимоги до оформлення |
|
Формат файлу |
А4, книжкова орієнтація, Microsoft Word (*.doc або *.docx) |
|
Поля |
Усі сторони – 20 мм |
|
Шрифт |
Times New Roman, 14 пунктів |
|
Інтервал та абзац |
Міжрядковий інтервал – 1,5; абзацний відступ – 0,53 см |
|
Вирівнювання |
По ширині; нумерація сторінок не ведеться |
|
Малюнки, таблиці, графіки тощо |
Розміщуються безпосередньо після першої згадки в тексті або на наступній сторінці. Мають бути виконані виключно у книжковій орієнтації |
|
Таблиці |
Назва над таблицею напівжирним шрифтом (вирівнювання ліворуч). Наприклад: Таблиця 1 Назва. Шрифт в таблиці: TNR, 14 пт, інтервал 1,5 |
|
Малюнки |
Згрупований об’єкт; назва під малюнком. Наприклад: Рис. 1. Назва. Орієнтація лише книжкова |
|
Джерела до графіки |
Якщо в ілюстраціях чи таблицях використано дані інших авторів, під ними обов’язково вказується джерело (наприклад: Складено автором на основі [2, 3]) |
|
Формули |
Набрані за допомогою вбудованого редактора формул Microsoft Word |
|
Посилання |
У тексті в квадратних дужках: [3, 8, 14], де цифра відповідає номеру джерела у списку літератури. Джерела у дужках відокремлюються комою. Список літератури – в кінці статті |
|
Обсяг статті |
Від 10 до 30 сторінок |
Структурні елементи статті
Індекс УДК: вирівнювання за лівим краєм
Назва статті англійською мовою: напівжирним шрифтом, вирівнювання за лівим краєм
Ім’я та прізвище автора англійською мовою: вирівнювання за лівим краєм
Приклад: V. Melnychuk*
Афіляція (англійською): Повна офіційна назва та юридична адреса установи автора. Приклад: Poltava State Agrarian University, Skovoroda Str., 1/3, Poltava, 36000, Ukraine
*E-mail автора для листування
Робота з декількома авторами: Якщо автори працюють у різних установах, інформація заповнюється для кожного окремо. Афіляція позначається цифровим індексом.
Приклад: V. Melnychuk¹, V. Ivanov²: ¹ Poltava State Agrarian University, Skovoroda Str., 1/3, Poltava, 36000, Ukraine, ² State Biotechnological University, Alchevskih Str., 44, Kharkiv, 61000, Ukraine
ORCID: Ім’я та прізвище англійською мовою з активним посиланням на ORCID
Приклад: V. Melnychuk, https://orcid.org/0000-0000-0000-0000
Анотація англійською мовою (2000–2500 знаків) повинна містити стисле формулювання змісту статті, не повторюючи її назву (подається у вигляді одного абзацу тексту). Авторська анотація є коротким резюме роботи і має бути зрозумілою без звернення до самої публікації (не повинна містити загальних слів). Слід пам’ятати, що анотація висвітлюється в інформаційних системах і базах даних, у яких індексується журнал, а тому є основним джерелом інформації щодо самої статті. За змістом вона має повторювати структуру статті (виклад матеріалу повинен бути логічним); може містити вступне речення, мету та завдання, стислий опис методів проведення досліджень (1–2 речення), опис основних результатів (50–70 % від загального обсягу резюме) та практичну цінність досліджень. Анотація не повинна містити абревіатур, виносок та посилань.
Ключові слова: (5–7 слів) англійською мовою.
Назва статті українською мовою, напівжирним шрифтом, вирівнювання за лівим краєм
Ім’я, по батькові та прізвище автора українською мовою вирівнювання за лівим краєм
Приклад: В. В. Мельничук
Повна офіційна назва установи де працює автор та її місцезнаходення українською мовою
Приклад: Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава, Україна
Якщо авторів два та більше і вони з різних установ, то по кожному автору заповнюється вищенаведена інформація. Афіляція до місця роботи авторів позначається цифрою.
Приклад: В. В. Мельничук1, В. В. Іванов2: 1 Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава, Україна, 2 Державний біотехнологічний університет, м. Харків, Україна
Анотація українською мовою (2000–2500 знаків) повинна бути ідентичною за змістом до її англомовного варіанту.
Ключові слова: (5–7 слів) українською мовою.
Вступ
У розділі висвітлюється сучасний стан розглянутої проблеми на світовому рівні, аналізуються останні дослідження та публікації з посиланнями на релевантні наукові видання за останні 5–10 років. Цей розділ має містити результати досліджень науковців, які займалися аналізом окремих аспектів обраної теми. Посилання на літературу необхідно подавати у квадратних дужках (відповідно до загальних правил оформлення). В одному посиланні не варто цитувати більше трьох джерел. Вступ повинен відповідати на запитання: «Яке питання/проблема вивчається і чому це актуально?».
Мета дослідження
Мету дослідження необхідно формулювати одним реченням (вона не повинна дослівно повторювати назву статті). За бажанням автор може висвітлити завдання дослідження, що потребують вирішення. Мета і завдання мають бути взаємопов’язані та розкривати тему, заявлену в назві роботи. Метою роботи не може бути «вивчити…» або «дослідити…»; варто обирати дієслова «виявити…», «охарактеризувати…», «з’ясувати…», «описати…», «обґрунтувати…» тощо.
Матеріали та методи
У цьому розділі детально висвітлюються ключові етапи наукового пошуку та наводиться обґрунтування обраної методології, прийомів і підходів, що забезпечили отримання нових наукових результатів. Виклад має формувати цілісне уявлення про глибину дослідження та врахування автором потенційних похибок, здатних вплинути на вірогідність даних. Необхідно розкрити стратегію і критерії формування вибірки, а також схарактеризувати експериментальну базу. Описана методологія повинна забезпечувати повну прозорість наукового процесу, дозволяючи іншим дослідникам відтворити хід роботи за аналогічних умов, матеріалів та методів.
Результати та обговорення
У цьому розділі викладається основний зміст дослідження з вичерпним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Табличні та графічні матеріали мають супроводжуватися результатами статистичного аналізу даних. За наявності таблиць не варто дублювати їхній цифровий вміст у тексті – доцільніше зосередитися на інтерпретації динаміки показників із зазначенням: статистично значущих відмінностей (p <) у відсотках чи кратності; кореляційних зв’язків (r =) тощо. Аналіз рисунків має містити опис виявлених закономірностей або ключові параметри (середнє арифметичне, похибки, діапазон коливань тощо). Слід уникати оціночних суджень, дублювання методологічних аспектів та прямого перерахування даних, уже представлених у графічній формі. Усі цифрові показники мають бути заокруглені відповідно до загальноприйнятих правил. Результати повинні вирізнятися науковою новизною, методологічною коректністю та бути достатньо обґрунтованими для підтвердження їхньої практичної цінності.
Ця частина статті базується на ґрунтовній інтерпретації отриманих результатів дослідження. Необхідно провести порівняльний аналіз власних даних із результатами попередніх праць за обраною темою: виявити спільні закономірності, окреслити принципові відмінності та зазначити, які саме аспекти проблематики були висвітлені іншими дослідниками. Важливо зіставити результати роботи не лише з доробком вітчизняних учених, а й із публікаціями міжнародної наукової спільноти. Під час критичного аналізу літератури слід згадувати прізвища авторів, розкривати сутність їхніх досліджень та наводити відповідні посилання на джерела.
Висновки
Обсяг розділу має становити 5–10 речень. Висновки можна подавати як суцільним текстом, так і у вигляді нумерованого списку. Вони повинні повно та конкретно відображати результати дослідження у чіткій відповідності до поставленої мети та назви статті. Висновки не повинні дослівно дублювати текст анотації чи основного тексту статті. Висновки мають лаконічно підсумовувати ключові досягнення роботи. За бажанням автор може окреслити перспективні напрями подальших наукових розвідок за обраною темою.
ДЕКЛАРАЦІЇ
Етична заява
Розділ «Етична заява» є обов’язковим для всіх рукописів, що описують результати досліджень за участю біологічних об’єктів (лабораторних або інших тварин).
Загальні положення
Автори повинні офіційно підтвердити у тексті статті, що дослідження було сплановано та проведено відповідно до:
- Міжнародних правових актів: «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986) та/або Директиви 2010/63/EU.
- Національних та інституційних норм: чинних законодавчих актів країни, де проводилося дослідження, та внутрішніх етичних правил установи.
- Міжнародних стандартів: рекомендацій NIH (National Institutes of Health) та принципів ARRIVE (Animal Research: Reporting of In Vivo Experiments) щодо гуманного поводження з тваринами.
Оформлення етичної заяви
Формат подання етичної заяви залежить від типу проведеного дослідження та ступеня втручання у життєдіяльність біологічних об’єктів:
- Загальне підтвердження етичних норм.
Якщо дослідження передбачає мінімальне втручання або стандартні процедури, що регулюються загальними нормами, автори зазначають: «Автори підтверджують, що дослідження проведені відповідно до Європейської конвенції про захист хребетних тварин (Страсбург, 1986), національних етичних норм та міжнародних стандартів (NIH, ARRIVE)».
- Схвалення локальним комітетом (обов’язково для інвазивних/складних експериментів).
У випадках, коли програма дослідження потребувала спеціального дозволу (наприклад, при роботі з рідкісними видами, використанні специфічних препаратів чи проведенні хірургічних маніпуляцій), до загального підтвердження обов’язково додається посилання на протокол: «...Програма / схема / план дослідження схвалена [Повна назва комісії з біоетики] (протокол № [X] від [ДД.ММ.РРРР])».
- Відсутність роботи з тваринами.
Якщо дослідження не передбачало використання лабораторних тварин, вказується: «Не застосовується».
Фінансування
Розділ є обов’язковим. Автор(и) повинні вказати всі джерела фінансової підтримки, отримані для виконання дослідження.
У разі відсутності фінансування необхідно вказати: «Дослідження не отримувало зовнішнього фінансування».
Конфлікт інтересів
Автор(и) повинні розкрити всі потенційні джерела конфлікту інтересів. Конфліктом інтересів вважається будь-який інтереси або відносини, які можуть бути сприйняті як такі, що впливають на обʼєктивність автора. Вони мають бути розкриті, якщо мають пряме відношення до роботи, описаної в рукописі. Наявність конфлікту інтересів не перешкоджає публікації.
Якщо конфлікт інтересів відсутній, автори повинні заявити про це під час подання статті та вказати в даному розділі: «Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів».
Подяки
Розділ є обов’язковим. У ньому висловлюється подяка особам або організаціям за технічну допомогу, ідеї чи фінансову (матеріальну) підтримку, завдяки якій дослідження стало можливим.
У разі відсутності подяки зазначається: «Немає».
Декларація щодо використання ШІ та технологій на основі ШІ
Автори зобов’язані відкрито інформувати про випадки використання штучного інтелекту та технологій, що підтримуються штучним інтелектом, у процесі створення статті, вказуючи назву інструменту та мету його застосування.
Якщо під час написання статті автори не використовували штучний інтелект та технології, що підтримуються штучним інтелектом, необхідно вказати: «Автори заявляють, що не використовували штучний інтелект або технології на основі ШІ під час підготовки цього рукопису».
Бібліографія
Бібліографія має складатися щонайменше з 20 джерел, причому основний фокус повинен бути зосереджений на статтях у наукових журналах. Список має містити лише ті роботи, які цитуються в тексті і вже були опубліковані, із зазначенням посилань у квадратних дужках. Список використаної літератури має представляти нові джерела (за останні 10–15 років). Не менше 75–80 % використаних джерел повинні мати індекс DOI. Варто уникати посилань на власні наукові праці (допускається не більше 10 % самоцитування). Небажано використовувати тези доповідей, автореферати та дисертації, а також інтернет-публікації, окрім наукових (за потреби їхня кількість має бути мінімальною).
Неприпустимо посилатися на навчальні посібники та підручники (окрім тих, що містять методики та інструкції), сайти компаній, інтернет-магазинів тощо, будь-які звіти, бакалаврські та магістерські роботи, а також праці країни-агресора.
Джерела розміщуються в порядку згадування в тексті або в алфавітному порядку. Список літератури подається англійською мовою та оформлюється відповідно до стандарту APA (American Psychological Association (APA) Style 7th ed.). Україномовні джерела необхідно транслітерувати латиницею (рекомендуємо використовувати сервіс http://ukrlit.org).
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ
Посилання на статті:
Lohvynenko, V. (2026). Forecasted changes in the suitability of the Vanessa cardui environment in agroecosystems of Ukraine under climate scenarios. Scientific Progress & Innovations, 29(1), 6–12. https://oi.org/10.31210/spi2026.29.01.01
Husband, R. W., & Khaustov, A. A. (2004). A new species of Eutarsopolipus (Acari: Podapolipidae) from Calathus fuscipes (Coleoptera: Carabidae) from Ukraine. International Journal of Acarology, 30(4), 329–333. https://doi.org/10.1098/rsbl.2016.0561
Wang, Z., Zhang, T. Q., Tan, C. S., Xue, L., Bukovsky, M., & Qi, Z. M. (2021). Modeling impacts of climate change on crop yield and phosphorus loss in a subsurface drained field of Lake Erie region, Canada. Agricultural Systems, 190, 103110. https://doi.org/10.1016/j.agsy.2021.103110
Посилання на книги:
Freeland, J. R., Kirk, H., & Petersen, S. (2011). Molecular Ecology. WileyBlackwell,Oxford. https://doi.org/10.1002/9780470979365
Girs, A., Novak, B., & Kashpor, S. (2005). Lisovporjadkuvannja. Aristey, Kyiv [in Ukrainian]
Положення про конфіденційність
Імена та електронні адреси, вказані користувачами на сайті цього журналу, будуть використані виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.
Creative Commons Attribution 4.0 International Licens