Біологічний і хімічний контроль шкідників нуту (Cicer arietinum L.) в умовах Лівобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2025.28.04.09Ключові слова:
адаптивна стратегія, шкодочинність, сортова стійкість, рівень ураження, Agromyzidae, Bruchus pisorum, Delia platura, Helicoverpa armigeraАнотація
Нут є стратегічно важливою зернобобовою культурою, розширення посівних площ якої стримується комплексом шкідників, інтенсивність шкодочинності яких значно зростає в умовах глобальних кліматичних змін і посилення гідротермічного стресу. Мета – дослідити динаміку популяцій ключових фітофагів нуту й оцінити результативність біологічних і хімічних систем захисту на сортах Зехавіт і Кіра. Польові дослідження проводили на дослідних ділянках Миргородського району Полтавської області протягом 2023–2024 років. Об’єктом дослідження були два сорти нуту: Зехавіт і Кіра. Предмет дослідження охоплював динаміку поширення, видовий склад і ступінь шкодочинності комплексу фітофагів, а також порівняльну ефективність біологічної та хімічної схем інсектицидного захисту. З’ясовано, що в екстремально посушливому 2024 році сумарний індекс ураження рослин на контрольних варіантах зріс на 26–28 % порівняно з 2023 роком. Цей приріст був прямо зумовлений істотним збільшенням чисельності таких домінуючих шкідників, як мінуюча муха, трипси та совки. При порівнянні сортів виявлено, що сорт Кіра продемонстрував вищу природну стійкість до комплексу шкідників порівняно із сортом Зехавіт на контрольних ділянках. Застосування будь-якої схеми захисту, особливо хімічної, нівелювало виявлені сортові відмінності, що доводить першочерговий вплив системи захисту над сортовими особливостями в роки високого ризику. Біологічна схема, заснована на застосуванні ентомопатогенних препаратів, забезпечила середнє зниження сумарного індексу ураження на 44–46 %. Її ефективність була достатньою проти мінуючих мух, трипсів і совок, але її загальна результативність помітно знижувалася в посушливі періоди через несприятливі умови для життєдіяльності та розмноження біологічних агентів. Хімічна схема захисту продемонструвала найвищу стабільність і результативність, досягаючи зменшення рівня ураження на 72–74 % незалежно від сорту й агрокліматичних умов. Отримані дані підкреслюють стратегічну необхідність переходу до адаптивної системи захисту нуту, де біологічні засоби доцільні за умови помірного навантаження, тоді як для стабілізації врожаю та боротьби з екстремальними спалахами шкодочинності в умовах дефіциту вологи необхідне своєчасне використання хімічних інсектицидів.
Посилання
Chernik, I. V., & Tryhuba, O. V. (2023). Common chickpea (Cicer arietinum L.) – A prospective legume culture of the Western Forest Steppe of Ukraine. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 83 (3–4), 117–123. https://doi.org/10.25128/2078-2357.23.3-4.13
Chaika, T., Lohvynenko, V., & Pshenyshnyi, A. (2023). The impact of soil tillage systems on soybean yield capacity. Scientific Progress & Innovations, 26 (4), 54–59. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.04.10
Patil, S. B., Goyal, A., Chitgupekar, S. S., Kumar, S., & El-Bouhssini, M. (2017). Sustainable management of chickpea pod borer. A review. Agronomy for Sustainable Development, 37, 20. https://doi.org/10.1007/s13593-017-0428-8
Bajya, D. R., Ranjith, M., & Raza, S. K. (2015). Evaluation of Beauveria bassiana against chickpea pod borer, Helicoverpa armigera and its safety to natural enemies. Indian Journal of Agricultural Sciences, 85 (3), 378–381. https://doi.org/10.56093/ijas.v85i3.47122
Kumari, N., & Malik, D. (2024). Status, growth and variability of chickpea production in India. Agricultural Science Digest. https://doi.org/10.18805/ag.D-6065
Singh, K. A., Yadav, K. D., Vishwakarma, A., Gourav, K. B., & Dwivedi, P. (2025). Eco-friendly management of gram pod borer, Helicoverpa armigera in chickpea. Journal of Eco-Friendly Agriculture, 20 (2), 382–386. https://doi.org/10.48165/jefa.2025.20.2.20
Kanouni, H., Ahari, S. D., & Khoshro, H. H. (2018). Chickpea research and production in Iran. 7th International Food Legume Research Conference (IFLRC-VII). Marrakech, Morocco.
Adamenko, T. (2006). Zmina agroklimatychnyh umov ta ih vplyv na zernove gospodarstvo. Agronom, 3, 12–15 [in Ukrainian]
Chernik, I. V., & Tryhuba, O. V. (2023). Nut zvychainyi (Cicer arietinum L.) – perspektyvnabobova kultura zakhidnoho Lisostepu Ukrainy. Naukovi Zapysky TNPU. Seriia: Biolohiia, 83 (3–4), 117–126. https://doi.org/10.25128/2078-2357.23.3–4.13 [in Ukrainian]
Drobitko, A., Kachanova, T., Markova, N., Manushkina, T., & Tarabrina, A.-M. (2024). Aspects of legume growth in Ukraine. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 28 (2), 9–20. https://doi.org/10.56407/bs.agrarian/2.2024.09
Pysarenko, V. M., Pysarenko, P. V., Pysarenko, V. V., Gorb, O. O., & Chaіka T. O. (2019). Droughts in the context of climate changes in Ukraine. Scientific Progress & Innovations, 1, 134–146. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.01.18
Melnyk, A. V., Romanko, Yu. O., Brunov, M. I., Sorokolit, Ye. M., & Kubrak, T. M. (2020). Rist ta rozvytok nutu v umovakh pivnichno-skhidnoho Lisostepu Ukrainy. Visnyk Sumskoho Natsionalnoho Ahrarnoho Universytetu, 2 (40), 38–46 [in Ukrainian]
Chandrashekar, K., Gupta, O., Yelshetty, S., Sharma, O. P., Bhagat, S., Chattopadhyay, C., Sehgal, M., Kumari, A., Amaresan, N., Sushil, S. N., Sinha, A. K., Asre, R., Kapoor, K. S., Satyagopal, K., & Jeyakumar, P. (2014). Integrated Pest Management for Chickpea (pp. 43). Directorate of Plant Protection, Quarantine & Storage; National Centre for Integrated Pest Management. Retrieved from https://niphm.gov.in/IPMPackages/Chickpea.pdf
El Fakhouri, K., Boulamtat, R., Sabraoui, A., & El Bouhssini, M. (2022). The chickpea pod borer, Helicoverpa armigera (Hübner): Yield loss estimation and biorational insecticide assessment in Morocco. Agronomy, 12 (12), 3017. https://doi.org/10.3390/agronomy12123017
Chouhan, S. S., Tomar, R. K. S., Awasthi, A. K., Kerketta, A., Pandey, D., & Chaure, N. K. (2023). To evaluate the bioefficacy of different biopesticides and insecticides against Helicoverpa armigera (Hubner) at Bilaspur (Chhattisgarh). The Pharma Innovation Journal, SP-12 (8), 431–435.
Akhtar, M., Mahmood, M. T., Khalid, M. J., Amin, A., Zafar, M. N., Aziz, A., Rasool, I., & Qadeer, Z. (2022). Efficacy of some new chemistry insecticides against the chickpea pod borer (Helicoverpa armigera) [Hubner]. Plant Cell Biotechnology and Molecular Biology, 23 (9–10), 1–6. https://doi.org/10.56557/pcbmb/2022/v23i9-107479
Ahmed, K., & Awan, M. S. (2013). Integrated management of insect pests of chickpea Cicer arietinum (L. Walp) in South Asian countries: Present status and future strategies – A review. Pakistan Journal of Zoology, 45 (4), 1125–1145.
Singh, A., & Tayde, A. R. (2023). Determining the effect of biopesticides and chemicals against pod borer [Helicoverpa armigera (L.)] on chickpea (Cicer arietinum L.). International Journal of Plant & Soil Science, 35 (18), 1971–1976. https://doi.org/10.9734/ijpss/2023/v35i183481
Stavrakaki, M., Ilias, A., Simoglou, K. B., Mironidis, G. K., Zimmer, C. T., Souza, D., & Roditakis, E. (2024). Revision of Helicoverpa armigera insecticide resistance status in Greece. Crop Protection, 175, 106446. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2023.106446
Ravicharan, C., & Tayde, A. R. (2023). Field efficacy of selected insecticides against pod borer, Helicoverpa armigera (H.) in chick pea (Cicer arietinum Linnaeus). Biological Forum – An International Journal, 15 (6), 220–223.
Saeedi, G. D., Sediqi, A. N., & Niazyar, A. (2023). Effect of some chemical and biorational compounds against chickpea pod borer, Helicoverpa armigera (Lepidoptera: Noctuidae). International Journal of Advanced Multidisciplinary Research and Studies, 3 (2), 1022–1025.
Kalenska, S. M., Yermakova, L. M., & Palamarchuk, V. D. (2015). Systemy suchasnykh intensyvnykh tekhnolohii u roslynnytstvi. Vinnytsia: Rohalska I. O. [in Ukrainian]
BINITRO NUT. (n.d.). ENZIM Agro. Retrieved from: https://agro.enzim.biz/docs/preparat/binitro-nut.pdf [in Ukrainian]
Koval, I. M., & Bräuning, A. (2024). The effect of climate change on the radial growth of Pinus sylvestris L. and Quercus robur L. in the stands of Kharkiv green zone. Man and Environment. Issues of Neoecology, 41, 130–142. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2024-41-10
Pysarenko, V. M., Pishchalenko, M. A., Horb, O. O., Pospielova, H. D., Kovalenko, N. P., & Sherstiuk, O. L. (2020). Intehrovanyi zakhyst roslyn. Poltava [in Ukrainian]
Koul, B., Sharma, K., Sehgal, V., Yadav, D., Mishra, M., & Bharadwaj, C. (2022). Chickpea (Cicer arietinum L.) biology and biotechnology: From domestication to biofortification and biopharming. Plants, 11 (21), 2926. https://doi.org/10.3390/plants11212926
Chitralekha, Yadav, G. S., & Verma, T. (2018). Efficacy of insecticides against Helicoverpa armigera on chickpea. Journal of Entomology and Zoology Studies, 6 (3), 1058–1061.
Barwa, J., & Kumar, A. (2022). Field efficacy of chlorantraniliprole with some biopesticides against pod borer [Helicoverpa armigera (Hubner)] on chickpea (Cicer arietinum L.). The Pharma Innovation Journal, SP-11 (6), 1912–1916.
Rijal, J. P., GC, Y. D., Thapa, R. B., & Kafle, L. (2008). Efficacy of Metarhizium anisopliae and Beauveria bassiana against Helicoverpa armigera in Chickpea, under Field Conditions in Nepal. Formosan Entomologist, 28, 249–258.
Younas, A., Wakil, W., Khan, Z., Shaaban, M., & Prager, S. M. (2017). The efficacy of Beauveria bassiana, jasmonic acid and chlorantraniliprole on larval populations of Helicoverpa armigera in chickpea crop ecosystems. Pest Management Science, 73 (2), 418–424. https://doi.org/10.1002/ps.4297
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Scientific Progress & Innovations
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Creative Commons Attribution 4.0 International Licens