Удосконалення способу визначення рівня контамінації дистального відділу кінцівок у котів яйцями токсокар
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2025.28.04.26Ключові слова:
паразитологія, коти, токсокароз, яйця нематод, рівень контамінації, ефективністьАнотація
Домашні коти відіграють важливу роль в епідеміології шлунково-кишкових гельмінтозів і можуть бути носіями широкого спектру паразитів. Коти є остаточними хазяями для багатьох кишкових паразитів, окремі з яких можуть спричиняти зоонозні захворювання. До таких інвазій відносять токсокароз, викликаний нематодою Toxocara cati. Вважається, що забруднення навколишнього середовища яйцями токсокар є основним джерелом зараження людини та тварин, які зазвичай спричинені потраплянням інвазійних яєць із навколишнього середовища. Мета досліджень полягала в удосконаленні, випробуванні та обґрунтуванні доцільності застосування способу визначення рівня контамінації дистального відділу кінцівок у котів яйцями T. cati. Експериментальні дослідження виконували у лабораторії паразитології Полтавського державного аграрного університету та ветеринарній клініці «Vet Help» (м. Полтава). З метою встановлення ефективності удосконаленого способу було проведено його порівняння із загальновідомим способом- аналогом та експрес-способом при встановленні рівня контамінації яйцями токсокар. З’ясовано, що удосконалений спосіб виявився найбільш чутливим при виділенні яєць T. cati у котів (81,3 %) порівняно зі способом-аналогом (56,3 %) та експрес-способом (25,0 %). За показниками кількості виявлених яєць токсокар удосконалений спосіб показав найвищу результативність – 15,3 екз. Ефективність способу-аналогу та експрес-способу при визначенні рівня контамінації дистального відділу кінцівок котів яйцями токсокар виявилася нижчою на 29,4 % (10,8 екз) та 88,2 % (1,8 екз, Р<0,001) відповідно. Під час проведення мікроскопії за удосконаленим способом виявлено незначну кількість дрібних сторонніх решток, що полегшує процес знаходження яєць нематод. Використання способу-аналогу та експрес-способу призводило до наявності при мікроскопії значної кількості сторонніх решток, що погіршувало процес виявлення інвазійних елементів у полі зору. Отримані результати досліджень дозволяють рекомендувати удосконалений спосіб визначення рівня контамінації дистального відділу кінцівок у котів яйцями T. cati у проведенні моніторингових досліджень за токсокарозу котів.
Посилання
Bonilla-Aldana, J. L., Espinosa-Nuñez, A. C., Bonilla-Aldana, D. K., & Rodriguez-Morales, A. J. (2024). Toxocara cati infection in cats (Felis catus): A systematic review and meta-analysis. Animals, 14 (7), 1022. https://doi.org/10.3390/ani14071022
Fisher, M. (2003). Toxocara cati: an underestimated zoonotic agent. Trends in Parasitology, 19 (4), 167–170. https://doi.org/10.1016/s1471-4922(03)00027-8
Ketzis, J. K., & Lucio-Forster, A. (2020). Toxocara canis and Toxocara cati in domestic dogs and cats in the United States, Mexico, Central America and the Caribbean: A review. Advances in Parasitology, 109, 655–714. https://doi.org/10.1016/bs.apar.2020.01.027
Wu, T., & Bowman, D. D. (2020).Visceral larval migrans of Toxocara canis and Toxocara cati in non-canid and non-felid hosts. (2020). Advances in Parasitology, 109, 63–88. https://doi.org/10.1016/bs.apar.2020.02.001
Alani, Z., & Kawan, M. (2024). Prevalence and molecular analysis of Toxocara cati in Baghdad Province. Journal of Advanced Veterinary and Animal Research, 11 (2), 392–397. https://doi.org/10.5455/javar.2024.k788
Zheng, W. B., Zou, Y., Liu, G. H., & Zhu, X. Q. (2020). Epidemiology of Toxocara spp. in dogs and cats in mainland China, 2000-2019. Advances in Parasitology, 109, 843–860. https://doi.org/10.1016/bs.apar.2020.01.031
Nijsse, R., Overgaauw, P., Ploeger, H., & Mughini-Gras, L. (2020). Sources of environmental contamination with Toxocara spp.: An omnipresent parasite. Advances in Parasitology, 109, 585–614. https://doi.org/10.1016/bs.apar.2020.01.010
Nijsse, R., Mughini-Gras, L., Wagenaar, J. A., Franssen, F., & Ploeger, H. W. (2015). Environmental contamination with Toxocara eggs: a quantitative approach to estimate the relative contributions of dogs, cats and foxes, and to assess the efficacy of advised interventions in dogs. Parasites & Vectors, 8 (1), 397. https://doi.org/10.1186/s13071-015-1009-9
Dubná, S., Langrová, I., Jankovská, I., Vadlejch, J., Pekár, S., Nápravník, J., & Fechtner, J. (2007). Contamination of soil with Toxocara eggs in urban (Prague) and rural areas in the Czech Republic. Veterinary Parasitology, 144(1–2), 81–86. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2006.09.023
Tiyo, R., Guedes, T. A., Falavigna, D. L. M., & Falavigna-Guilherme, A. L. (2008). Seasonal contamination of public squares and lawns by parasites with zoonotic potential in southern Brazil. Journal of Helminthology, 82 (1), 1–6. https://doi.org/10.1017/s0022149x07870829
Bojar, H., & Kłapeć, T. (2018). Contamination of selected recreational areas in Lublin Province, Eastern Poland, by eggs of Toxocara spp., Ancylostoma spp. and Trichuris spp. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 25 (3), 460–463. https://doi.org/10.26444/aaem/92252
Mizgajska, H. (2001). Eggs of Toxocara spp. in the environment and their public health implications. Journal of Helminthology, 75 (2), 147–151. https://doi.org/10.1079/joh200170
Bowman D. D. (2020). History of Toxocara and the associated larva migrans. Advances in Parasitology, 109, 17–38. https://doi.org/10.1016/bs.apar.2020.01.037
Gao, X., Wang, H., Li, J., Qin, H., & Xiao, J. (2017). Influence of land use and meteorological factors on the spatial distribution of Toxocara canis and Toxocara cati eggs in soil in urban areas. Veterinary Parasitology, 233, 80–85. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2016.12.004
Mizgajska, H. (2000). Soil contamination with Toxocara spp. eggs in the Kraków area and two nearby villages. Wiadomosci Parazytologiczne, 46 (1), 105–110.
Santarém, V. A., Franco, E. da C., Kozuki, F. T., Fini, D., & Prestes-Carneiro, L. E. (2008). Environmental contamination by Toxocara spp. Eggs in a rural settlement in Brazil. Revista Do Instituto de Medicina Tropical de São Paulo, 50 (5), 279–281. https://doi.org/10.1590/s0036-46652008000500006
Castillo, D., Paredes, C., Zañartu, C., Castillo, G., Mercado, R., Muñoz, V., & Schenone, H. (2000). Contaminación ambiental por huevos de Toxocara sp. en algunas plazas y parques públicos de Santiago de Chile, 1999. Boletín Chileno de Parasitología, 55 (3–4), 86–91. https://doi.org/10.4067/s0365-94022000000300010
Mizgajska-Wiktor, H., & Jarosz, W. (2007). A comparison of soil contamination with Toxocara canis and Toxocara cati eggs in rural and urban areas of Wielkopolska district in 2000–2005. Wiadomosci Parazytologiczne, 53 (3), 219–225.
Wolfe, A., & Wright, I. P. (2003). Human toxocariasis and direct contact with dogs. Veterinary Record, 152 (14), 419–422. https://doi.org/10.1136/vr.152.14.419
Mazannyi, O. V., Prykhodko, Yu. O., Nikiforova, O. V., Mazanna, M. H., Fedorova, O. V., & Liulin, P. V. (2020). Patent na korysnu model No 144699. UA. Ekspres-metod kilkisnoho vyznachennia ektoparazytiv na shkiri reptylii. Retrieved from: https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1460655/ [in Ukrainian]
Kitichenko, A. S., & Melnychuk, V. V. (2025). Kontaminatsiia lap sobak zbudny-kamy nematodoziv travnoho traktu. Vyrishennia suchasnykh problem u veterynarnii medytsyni. Materialy X Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi Internet-konferentsii (18–19 liutoho 2025, m. Poltava). (62–65). Poltava: PDAU [in Ukrainian]
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Scientific Progress & Innovations
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Creative Commons Attribution 4.0 International Licens