Особливості клінічного прояву гельмінтозів травного тракту у собак за моно- та асоціативного перебігу у собак
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2026.29.01.17Ключові слова:
паразитологія, собаки, трихуроз, токсокароз, дипілідіоз, моно- та мікстінвазії, клінічний проявАнотація
Шлунково-кишкові гельмінтози є одними з найрізноманітніших та найпоширеніших інвазій серед
домашніх тварин у всьому світі. Вони демонструють різноманітний спектр господарів, таких як домашні і дикі тварини, рослини, а також людина. Собаки, зазвичай, виступають остаточними господарями значної кількості шлунково-кишкових гельмінтозів, які розповсюджені по всьому світу. Таке широке поширення цих захворювань пояснюється тим, що собаки можуть залишатися безсимптомними або малосимптомними носіями, що перешкоджає ранньому розпізнаванню та діагностиці інвазій. Метою досліджень було
дослідити особливості клінічного прояву моно- та мікстінвазій за паразитування трихурисів, токсокар і
дипілідій у собак. Дослідження проводили в умовах ветеринарної клініки «Довіра» (м. Харків) та
лабораторії паразитології Полтавського державного аграрного університету (м. Полтава). Було сформовано три групи собак (перша – інвазовані трихурисами, друга – асоціацією трихурисів і токсокар, третя –
асоціацією трихурисів, токсокар і дипілідій). Встановлено, що за трихурозної моноінвазії у собак всього виявлено 12 клінічних симптомів, які були виражені незначною мірою. З-поміж них найчастіше виявляли анемічність слизових оболонок (60,5 %), затримку у рості та розвитку (52,6 %), зниження апетиту (57,9 %). Значною мірою були виражені 6 клінічних симптомів, з яких найчастіше виявляли тьмяність шерстного
покриву (55,3 %). За трихурозно-токсокарозної мікстінвазії у собак виявлено 15 клінічних симптомів, які були виражені незначною мірою. Найчастіше виявляли кашель (62,0 %), зниження апетиту (57,1 %), спрагу (66,6 %), блювання (57,1 %), діарею (57,1 %). Значною мірою були виражені 10 клінічних симптомів, з яких найчастіше виявляли анемічність слизових оболонок (57,1 %), тьмяність шерстного покриву (76,2 %),
затримку у рості та розвитку (57,1 %). За трихурозно-токсокарозно-дипілідіозної мікстінвазії виявлено 15 клінічних симптомів, які були виражені незначною, а також значною мірою відповідно у 12,5–75,0 % та 6,3–87,5 % інвазованих тварин. Отримані результати досліджень рекомендовано враховувати у
комплексному діагностуванні кишкових моно- та мікстінвазій у собак.
Посилання
1. Blagburn, B. L., Lindsay, D. S., Vaughan, J. L., Rippey, N. S., Wright, J. C., Lynn, R. C., Kelch, W. J., Ritchie, G. C., & Hepler, D. I. (1996). Prevalence of canine parasites based on fecal flotation. Compendium on Continuing Education for the Practicing Veterinarian, 18 (5), 483–509.
2. Heukelbach, J., Wilcke, T., Meier, A., Sabóia Moura, R. C., & Feldmeier, H. (2003). A longitudinal study on cutaneous larva migrans in an impoverished Brazilian township. Travel Medicine and Infectious Disease, 1 (4), 213–218. https://doi.org/10.1016/j.tmaid.2003.10.003
3. Akao, N., & Ohta, N. (2007). Toxocariasis in Japan. Parasitology International, 56 (2), 87–93. https://doi.org/10.1016/j.parint.2007.01.009
4. Ugbomoiko, U. S., Ariza, L., & Heukelbach, J. (2008). Parasites of importance for human health in Nigerian dogs: high prevalence and limited knowledge of pet owners. BMC Veterinary Research, 4 (1). https://doi.org/10.1186/1746-6148-4-49
5. Gaunt, M. C., & Carr, A. P. (2011). A survey of intestinal parasites in dogs from Saskatoon, Saskatchewan. Canadian Veterinary Journal, 52 (5), 497–500.
6. Mirzaei, M., & Fooladi, M. (2012). Prevalence of intestinal helminthes in owned dogs in Kerman city, Iran. Asian Pacific Journal of Tropical Medicine, 5 (9), 735–737. https://doi.org/10.1016/s1995-7645(12)60116-3
7. Kimura, A., Morishima, Y., Nagahama, S., Horikoshi, T., Edagawa, A., Kawabuchi-Kurata, T., Sugiyama, H., & Yamasaki, H. (2013). A coprological survey of intestinal helminthes in stray dogs captured in Osaka prefecture, Japan. Journal of Veterinary Medical Science, 75 (10), 1409–1411. https://doi.org/10.1292/jvms.12-0499
8. Anene, B. M., Nnaji, T. O., & Chime, A. B. (1996). Intestinal parasitic infections of dogs in the Nsukka area of Enugu State, Nigeria. Preventive Veterinary Medicine, 27 (1-2), 89–94. https://doi.org/10.1016/0167-5877(95)00527-7
9. Martínez-Moreno, F. J., Hernández, S., López-Cobos, E., Becerra, C., Acosta, I., & Martínez-Moreno, A. (2007). Estimation of canine intestinal parasites in Córdoba (Spain) and their risk to public health. Veterinary Parasitology, 143 (1), 7–13. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2006.08.004
10. Amadi, A. N. C., Obeten, P. I., & Chukwuemeka, B. C. (2021). Prevalence of helminths parasites among dogs and risk factors of zoonotic infections by dog Owners in Bende Local Government Area, Abia State, Nigeria. Nigerian Journal of Parasitology, 42 (2), 275–286. https://doi.org/10.4314/njpar.v42i2.12
11. Kutdang, E. T., Bukbuk, D. N., & Ajayi, J. A. A. (2010). The prevalence of intestinal helminths of dogs (Canis familaris) in Jos, Plateau State, Nigeria. Researcher, 2 (8), 51–56.
12. Traversa, D. (2011). Are we paying too much attention to cardio-pulmonary nematodes and neglecting old-fashioned worms like Trichuris vulpis? Parasites & Vectors, 4 (1), 32. https://doi.org/10.1186/1756-3305-4-32
13. Wu, T. K., & Bowman, D. D. (2022). Toxocara canis. Trends in Parasitology, 38 (8), 709–710. https://doi.org/10.1016/j.pt.2022.01.002
14. Kotomski, G. (2003). Odrobaczać czy nie odrobaczać? [To deworm or not to deworm?]. Magazyn Weterynaryjny, 11 (84), 5–6.
15. Soriano, S. V., Pierangeli, N. B., Roccia, I., Bergagna, H. F. J., Lazzarini, L. E., Celescinco, A., Saiz, M. S., Kossman, A., Contreras, P. A., Arias, C., & Basualdo, J. A. (2010). A wide diversity of zoonotic intestinal parasites infects urban and rural dogs in Neuquén, Patagonia, Argentina. Veterinary Parasitology, 167 (1), 81–85. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2009.09.048
16. Okoye, I. C., Obiezue, N. R., Okorie, C. E., & Ofoezie, I. E. (2010). Epidemiology of intestinal helminth parasites in stray dogs from markets in south-eastern Nigeria. Journal of Helminthology, 85 (4), 415–420. https://doi.org/10.1017/s0022149x10000738
17. Ramı́rez-Barrios, R. A., Barboza-Mena, G., Muñoz, J., Angulo-Cubillán, F., Hernández, E., González, F., & Escalona, F. (2004). Prevalence of intestinal parasites in dogs under veterinary care in Maracaibo, Venezuela. Veterinary Parasitology, 121 (1-2), 11–20. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2004.02.024
18. Wright, I., & Wolfe, A. (2007). Prevalence of zoonotic nematode species in dogs in Lancashire. Veterinary Record, 161 (23), 790.
19. Wright, I., Stafford, K., & Coles, G. (2016). The prevalence of intestinal nematodes in cats and dogs from Lancashire, north‐west England. Journal of Small Animal Practice, 57 (8), 393–395. https://doi.org/10.1111/jsap.12478
20. Miller, T. A. (1968). Pathogenesis and immunity in hookworm infection. Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene, 62 (4), 473–489. https://doi.org/10.1016/0035-9203(68)90130-2
21. Bhavani Mohan, S., Santhanakumar, K., & Bhat, A. A. (2022). Endoscopic recognition and management of Trichuris vulpis induced colitis in three dogs: A case report. Iranian Journal of Parasitology, 17 (2), 282–285. https://doi.org/10.18502/ijpa.v17i2.9547
22. Melnychuk, V. V., Kitichenko, A. S., Suvorov, R. S., Pohorelova, H. M., Yevstafieva, V. O., & Hudz, N. V. (2025). Sposib koproskopichnoho doslidzhennia sobak na naiavnist yaits zbudnykiv nematodoziv travnoho traktu ta ootsyst tsystoizospor [Method of coproscopic examination of dogs for the presence of eggs of pathogens of digestive tract nematodoses and cystoisospora oocysts] (Patent on utility model No. 159636). State Patent Office of Ukraine. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1861787/ [in Ukrainian]
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Д. О. Криворученко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
