Екологічні детермінанти якості бджолиного обніжжя в Україні
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2026.29.01.29Ключові слова:
бджолине обніжжя, природно-кліматичні зони, масова частка води, активна кислотність (pH), сирий протеїн, органолептичні показникиАнотація
У статті наведено результати моніторингу органолептичних і фізико-хімічних показників бджолиного
обніжжя залежно від природно-кліматичних умов України. Матеріалом дослідження слугували 126 проб бджолиного обніжжя, відібраних у регіонах, що репрезентують Полісся, Лісостеп, Степ та Українські
Карпати. Оцінювання якості здійснювали відповідно до вимог ДСТУ 3127–95 із урахуванням положень
міжнародного стандарту ISO 24382:2023 та застосуванням методів варіаційної статистики (усі відмінності вважали статистично значущими при p<0,05). Встановлено, що 100 % досліджених зразків відповідали
нормативним вимогам за органолептичними показниками (зовнішній вигляд, колір, смак, специфічний
запах та консистенція гранул масою 5–20 мг). Масова частка води у бджолиному обніжжі всіх
природно-кліматичних зон не перевищувала гранично допустимого рівня у 10 %, проте найвищі середні значення зафіксовано у Поліській (9,01 %) та Степовій (8,97 %) зонах. У Лісостеповій та Карпатській зонах зафіксовано нижчий середній вміст вологи – 8,52 % та 8,55 % відповідно. Аналіз активної кислотності
виявив чіткі міжзональні відмінності: найнижчі значення pH характерні для Лісостепової зони (4,82), тоді як у Степу показник становив 4,96. У Поліській (5,08) та Карпатській (5,17) зонах показник наближався до гранично допустимого рівня (pH≤5,3), формуючи потенційний ризик зниження мікробіологічної
стабільності окремих партій продукції. У цілому по Україні середнє значення активної кислотності
становило 5,01, а 7–9 % досліджених зразків не відповідали нормативним вимогам за показником pH (мали значення pH > 5,3). Масова частка сирого протеїну істотно залежала від природно-кліматичної зони
походження обніжжя та характеризувалася значною між- і внутрішньозональною варіабельністю. Найнижчі середні значення протеїну встановлено у Поліській зоні (16,4 %), найвищі – у Лісостеповій (26,8 %),
що відображає вплив ботанічного складу пилку, агроекологічних умов і різноманіття пилкових ресурсів. У Степовій зоні вміст сирого протеїну становив 19,3 %, а в Карпатській – 23,1 %. У середньому по Україні вміст сирого протеїну становив 21,5 %, що відповідає літературним даним, проте істотна частка зразків, особливо з Полісся та Степу, не досягала мінімальних нормативних значень ДСТУ. Отримані
результати підтверджують доцільність зонального підходу до оцінювання якості та поживної цінності
бджолиного обніжжя і свідчать про визначальну роль технологічних чинників післязбиральної обробки у забезпеченні його відповідності стандартам. Комплексний моніторинг фізико-хімічних показників у
поєднанні з гармонізацією національних вимог із міжнародними стандартами є необхідною умовою
підвищення конкурентоспроможності українського бджолиного обніжжя.
Посилання
1. Komosinska-Vassev, K., Olczyk, P., Kaźmierczak, J., Mencner, L., & Olczyk, K. (2015). Bee pollen: Chemical composition and therapeutic application. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2015, 1–6. https://doi.org/10.1155/2015/297425
2. Derzhavnyi Standart Ukrainy. (1995). Obnizhzhia bdzholyne (pylok kvitkovyi) i yoho sumishi. Tekhnichni umovy [Pollen load and compositions (flower pollen). Specifications] (DSTU 3127–95). DP «UkrNDNTs». https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=91436 [in Ukrainian]
3. International Organization for Standardization. (2023). Bee pollen – Specifications (ISO Standard No. 24382:2023). https://www.iso.org/standard/78544.html
4. Omelchun, Y. A., Shevchenko, L. V., Nikitina, L. M., Solomon, V. V., Mykhalska, V. M., Furman, S. V., Lisohurska, D. V., & Lisohurska, O. V. (2025). Pesticides as a cause of honeybee (Apis mellifera) mortality and their persistence in honey. Biosystems Diversity, 33 (1), e2501. https://doi.org/10.15421/012501
5. Campos, M. G. R., Bogdanov, S., de Almeida-Muradian, L. B., Szczesna, T., Mancebo, Y., Frigerio, C., & Ferreira, F. (2008). Pollen composition and standardisation of analytical methods. Journal of Apicultural Research, 47 (2), 154–161. https://doi.org/10.1080/00218839.2008.11101443
6. Thakur, M., & Nanda, V. (2020). Composition and functionality of bee pollen: A review. Trends in Food Science & Technology, 98, 82–106. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2020.02.001
7. Klym, O., Vorobel, M., Kovalskyi, Y., Rivis, Y., Kaplinskyi, V., & Androshulik, R. (2023). Nutritional value and modern approaches to the usage of the bee pollen. Foothill and Mountain Agriculture and Stockbreeding, 73 (1), 134–149. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-1-9
8. Nicolson, S. W. (2011). Bee food: the chemistry and nutritional value of nectar, pollen and mixtures of the two. African Zoology, 46 (2), 197–204. https://doi.org/10.1080/15627020.2011.11407495
9. Lau, P., Lesne, P., Grebenok, R. J., Rangel, J., & Behmer, S. T. (2022). Assessing pollen nutrient content: a unifying approach for the study of bee nutritional ecology. Philosophical Transactions of the Royal Society B, 377 (1853). https://doi.org/10.1098/rstb.2021.0510
10. Redina, N. M., Adamchuk, L. O., Nikolaieva, N. V., & Brindza, J. (2016). Morphological characteristics of bee pollen obtained from Brassica napus L. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18 (2), 73–78. https://doi.org/10.15421/nvlvet6814
11. Prđun, S., Svečnjak, L., Valentić, M., Marijanović, Z., & Jerković, I. (2021). Characterization of bee pollen: Physico-chemical properties, headspace composition and FTIR spectral profiles. Foods, 10 (9), 2103. https://doi.org/10.3390/foods10092103
12. Pasarin, D., & Rovinaru, C. (2022). Chemical analysis and protein enzymatic hydrolysis of poly-floral bee pollen. Emirates Journal of Food and Agriculture, 35 (1), 59–69. https://doi.org/10.9755/ejfa.2023.v35.i1.2928
13. Giampieri, F., Quiles, J. L., Cianciosi, D., Forbes-Hernández, T. Y., Orantes-Bermejo, F. J., Alvarez-Suarez, J. M., & Battino, M. (2022). Bee products: An emblematic example of underutilized sources of bioactive compounds. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 70 (23), 6833–6848. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.1c05822
14. Castiglioni, S., Astolfi, P., Conti, C., Monaci, E., Stefano, M., & Carloni, P. (2019). Morphological, physicochemical and FTIR spectroscopic properties of bee pollen loads from different botanical origin. Molecules, 24 (21), 3974. https://doi.org/10.3390/molecules24213974
15. Vaudo, A. D., Tooker, J. F., Patch, H. M., Biddinger, D. J., Coccia, M., Crone, M. K., Fiely, M., Francis, J. S., Hines, H. M., Hodges, M., Jackson, S. W., Michez, D., Mu, J., Russo, L., Safari, M., Treanore, E. D., Vanderplanck, M., Yip, E., Leonard, A. S., & Grozinger, C. M. (2020). Pollen protein: Lipid macronutrient ratios may guide broad patterns of bee species floral preferences. Insects, 11 (2), 132. https://doi.org/10.3390/insects11020132
16. Sych, I. V., Losiev, O. M., & Holovetskyi, I. I. (2015). Osoblyvosti vyrobnytstva bdzholynoho obnizhzhia v umovakh Lisostepu Ukrainy [Features of bee-collected pollen production under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine]. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Universytetu Bioresursiv i Pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Tekhnolohiia Vyrobnytstva i Pererobky Produktsii Tvarynytstva, 223, 184–189. [in Ukrainian]
17. Denisow, B., & Denisow‐Pietrzyk, M. (2016). Biological and therapeutic properties of bee pollen: a review. Journal of the Science of Food and Agriculture, 96 (13), 4303–4309. https://doi.org/10.1002/jsfa.7729
18. Carrera, M. A., Miguel, E., Fernández-Alba, A. R., & Hernando, M. D. (2023). First survey on the presence of mycotoxins in commercial bee pollen sourced from 28 countries. Food Control, 152, 109816. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2023.109816
19. Phan, N. T., Joshi, N. K., Rajotte, E. G., Zhu, F., Peter, K. A., López-Uribe, M. M., & Biddinger, D. J. (2024). Systemic pesticides in a solitary bee pollen food store affect larval development and increase pupal mortality. Science of the Total Environment, 915, 170048. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.170048
20. Adaškevičiūtė, V., Kaškonienė, V., Barčauskaitė, K., Kaškonas, P., & Maruška, A. (2022). The impact of fermentation on bee pollen polyphenolic compounds composition. Antioxidants, 11 (4), 645. https://doi.org/10.3390/antiox11040645
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 С. В. Фурман, Л. О. Адамчук, Я. Бріндза, Д. В. Лісогурська, О. В. Лісогурська, І. Є. Іванова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
