Репродуктивна здатність бджолиних маток та продуктивність бджіл за підгодівлі германію цитрату
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2026.29.01.39Ключові слова:
бджоли, цитрат германію, репродуктивна здатність, яйцекладка, продуктивність, мед, нанотехнологіїАнотація
У цій науковій роботі детально проаналізовано ефективність використання інноваційних
мікроелементних добавок у бджільництві для стимулювання біологічного потенціалу комах та підвищення якості отриманої продукції. Дослідження проведені на медоносних бджолах карпатської породи в
приватному пасічничому господарстві Закарпатської області в осінньо-весняний період. Експеримент
виконано на двох групах бджолосімей-аналогів, по п’ять сімей у кожній групі. Бджоли контрольної першої групи отримували підгодівлю з 60 % цукрового сиропу в кількості 2 л/сім’ю/тиждень. Бджоли другої
дослідної групи додатково отримували 0,1 мкг/мл Ge у вигляді цитрату, отриманого методом нанотехнології від ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології» м. Київ. Показники інтенсивності яйцекладки бджолиних маток визначали методом підрахунку кількості печатного розплоду за допомогою рамки-сітки, а у зразках меду досліджували такі якісні показники, як вміст проліну, діастазна активність, масова частка води та pH. За обліковий період досліджень бджолиними матками контрольної та дослідної груп відкладено відповідно 47 993 та 50 685 яєць. Відзначено чіткі міжгрупові різниці в яйцекладці, де кількість відкладених яєць за добу в дослідній групі за експериментальний період була вищою на 2,3 %, а на піковому другому етапі
перевищення загальної кількості яєць становило 10,7 % порівняно з контролем (p<0,05). Результати весняної ревізії вказали на підвищення збереженості сімей до 100 % проти 90 % у контролі, збільшення сили колоній у 1,6 раза до 6,67 вуличок проти 4,25 у контролі (p<0,01) та зниження маси підмору майже вдвічі до 100,0 г проти 195,2 г p<0,01). Нанотехнологічна підгодівля зумовлювала вірогідне підвищення фізико-хімічних
показників меду: вміст проліну зріс до 346,46 мг/кг проти 312,85 мг/кг (p<0,001), діастазне число – до 11,20 од. Готе проти 10,50 од. Готе (p<0,05), а масова частка води знизилася до 17,04 % порівняно з 18,13 % у контролі. Органолептичні показники меду відповідали нормам ДСТУ 4497:2005. Отримані результати
підтверджують доцільність використання цитрату Ge для стимулювання життєдіяльності бджолиних сімей, підвищення репродуктивної здатності маток та збільшення збору товарного меду на 6,0 кг на одну сім’ю.
Посилання
1. Alaerjani, W. M. A., & Mohammed, M. E. A. (2024). Impact of floral and geographical origins on honey quality parameters in Saudi Arabian regions. Scientific Reports, 14 (1), 8720. https://doi.org/10.1038/s41598-024-59359-y
2. Amiri, E., Strand, M., Rueppell, O., & Tarpy, D. (2017). Queen quality and the impact of honey bee diseases on queen health: Potential for interactions between two major threats to colony health. Insects, 8 (2), 48. https://doi.org/10.3390/insects8020048
3. Androshulik, R. L., & Kovalchuk, I. I. (2023). Reproductive capacity of bee queens and bee productivity under magnesium citrate supplementation. Scientific and Technical Bulletin of State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives and Institute of Animal Biology, 24 (2), 25–32. https://doi.org/10.36359/scivp.2023-24-2.02
4. Bygera, S. I. (2005). Selektsiino-pleminna robota v haluzi bdzhilnytstva [Breeding and selection work in the field of beekeeping]. Pasika, 8, 16. [in Ukrainian]
5. Collins, A. M. (2000). Relationship between semen quality and performance of instrumentally inseminated honey bee queens. Apidologie, 31 (3), 421–429. https://doi.org/10.1051/apido:2000132
6. Corona, M., Velarde, R. A., Remolina, S., Moran-Lauter, A., Wang, Y., Hughes, K. A., & Robinson, G. E. (2007). Vitellogenin, juvenile hormone, insulin signaling, and queen honey bee longevity. Proceedings of the National Academy of Sciences, 104 (17), 7128–7133. https://doi.org/10.1073/pnas.0701909104
7. Da Silva, P. M., Gauche, C., Gonzaga, L. V., Costa, A. C. O., & Fett, R. (2016). Honey: Chemical composition, stability and authenticity. Food Chemistry, 196, 309–323. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2015.09.051
8. Dmitruk, I. V., & Suhovuha, S. M. (2016). Growth and development of bees using organic acids and probiotics. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18 (2), 85–89 https://doi.org/10.15421/nvlvet6719
9. Dvylyuk, I. I., Kovalchuk, I. I., & Dvylyuk, I. V. (2019). Features of functioning of the reproductive system of honey bees queen after feeding the silver and copper nanoparticles citrate-based. The Animal Biology, 21 (3), 33–41. https://doi.org/10.15407/animbiol21.03.033
10. Fine, J. D., Shpigler, H. Y., Ray, A. M., Beach, N. J., Sankey, A. L., Cash-Ahmed, A., Huang, Z. Y., Astrauskaite, I., Chao, R., Zhao, H., & Robinson, G. E. (2018). Quantifying the effects of pollen nutrition on honey bee queen egg laying with a new laboratory system. Plos One, 13 (9), e0203444. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0203444
11. Huang, Z., Liu, L., Li, G., Li, H., Ye, D., & Li, X. (2019). Nondestructive determination of diastase activity of honey based on visible and near-infrared spectroscopy. Molecules, 24 (7), 1244. https://doi.org/10.3390/molecules24071244
12. Kędzierska-Matysek, M., Florek, M., Wolanciuk, A., Skałecki, P., & Litwińczuk, A. (2016). Characterisation of viscosity, colour, 5-hydroxymethylfurfural content and diastase activity in raw rape honey (Brassica napus) at different temperatures. Journal of Food Science and Technology, 53 (4), 2092–2098. https://doi.org/10.1007/s13197-016-2194-z
13. Khan, K. A., Rafique, M. K., Lashari, M. A., Iqbal, A., Mahmood, R., Ahmed, A. M., Khoso, F. N., Ahmad, S., AL-Shehri, B. M., Mohammed, M. E. A., & Ghramh, H. A. (2022). Instrumental insemination: A nontraditional technique to produce superior quality honey bee (Apis mellifera) queens. Journal of King Saud University - Science, 34 (5), 102077. https://doi.org/10.1016/j.jksus.2022.102077
14. Neumann, P., Hepburn, H. R., & Radloff, S. E. (2000). Modes of worker reproduction, reproductive dominance and brood cell construction in queenless honeybee (Apis mellifera L.) colonies. Apidologie, 31 (4), 479–486. https://doi.org/10.1051/apido:2000140
15. Page, R. E., & Erickson, E. H. (1988). Reproduction by worker honey bees (Apis mellifera L.). Behavioral Ecology and Sociobiology, 23 (2), 117–126. https://doi.org/10.1007/bf00299895
16. Paray, B. A., Kumari, I., Hajam, Y. A., Sharma, B., Kumar, R., Albeshr, M. F., Farah, M. A., & Khan, J. M. (2021). Honeybee nutrition and pollen substitutes: A review. Saudi Journal of Biological Sciences, 28 (1), 1167–1176. https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2020.11.053
17. Romaniv, L. I., Fedoruk, R. S., & Kaplunenko, V. H. (2013). Reproduktyvna zdatnist bdzholynykh matok za pidhodivli boroshnom soi z dodavanniam khromu [Reproductive capacity of honeybee queens for feeding soy flour with chromium]. Visnyk Ahrarnoi Nauky Prychornomoria, 4 (76), 136–144. [in Ukrainian]
18. Tosi, E., Martinet, R., Ortega, M., Lucero, H., & Ré, E. (2008). Honey diastase activity modified by heating. Food Chemistry, 106 (3), 883–887. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2007.04.025
19. Wright, G. A., Nicolson, S. W., & Shafir, S. (2018). Nutritional physiology and ecology of honey bees. Annual Review of Entomology, 63 (1), 327–344. https://doi.org/10.1146/annurev-ento-020117-043423
20. Żak, N., & Wilczyńska, A. (2023). The importance of testing the quality and authenticity of food products: The example of honey. Foods, 12 (17), 3210. https://doi.org/10.3390/foods12173210
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 І. І. Ковальчук, Т. М. Химинець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
