Діагностика та порівняння схем лікування дерматофітозів у котів в умовах ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» м. Полтава
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2026.29.01.27Ключові слова:
дерматофітози, коти, епізоотологія, клінічні ознаки, терапевтична ефективністьАнотація
Дерматофітоз котів є зоонозним грибковим захворюванням, яке переважно спричиняється грибами родів Microsporum та Trichophyton. Інфекційний процес найчастіше уражає шкіру морди, кінцівок та/або хвоста. У хворих тварин дерматофітна інфекція характеризується осередковою алопецією, що супроводжується
еритемою та утворенням кірочок – клінічним проявом, відомим як стригучий лишай. Метою цього
дослідження було визначити епізоотологічні особливості дерматофітозів у котів, базуючись на даних
ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» у місті Полтава, та визначити лікувальну ефективність
антимікотичних препаратів за дерматофітозів у котів. Загалом у період 2023–2024 років провели
мікроскопічне та люмінесцентне дослідження 282 зразків патологічного матеріалу, відібраного від хворих тварин. Вивчено вікову й породну чутливість. Сезонну динаміку вивчали упродовж 2024 року. В результаті аналізу епізоотологічних даних виявлено, що частка зареєстрованих випадків дерматофітозів від загальної кількості тварин із заразною патологією у 2023 році склала 77,2 %, тоді як у 2024 році – 69,8 %. Встановлено, що дерматофітози у котів частіше реєструються серед тварин віком до 1 року (60,0%). Більш схильні до захворювання безпородні тварини (71,0 %). У структурі захворюваності котів домінували мікози,
спричинені грибами роду Microsporum, які були виявлені у 67,73 % інфікованих тварин. Хвороба має
виражену сезонність, що проявляється у літньо-осінній період року. При вивченні клінічної картини
дерматофітозів у котів в умовах ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» м. Полтава, хворі тварини мали
яскраво виражені осередки ураження, які локалізувалися здебільшого на голові, шиї та крупі. При глибокій формі відзначали значну площу уражених ділянок, що не мали чітко виражених меж. Розроблена нами схема лікування, що включає вакцину «Біофел-М» та мазь «Санодерм», має найвищу ефективність. Клінічні
випробування запропонованої комплексної схеми терапії продемонстрували її абсолютну терапевтичну спроможність: у ході експерименту з 10 піддослідних тварин першої групи повне клінічне та мікологічне одужання було зафіксовано в усіх 10 особин, що підтверджує 100,0 % ефективність розробленого протоколу.
Посилання
1. Bila, N. V., Hlebeniuk, V. V., Zubkov, V. V., & Voronov, T. V. (2014). Epizootolohiyni osoblyvosti dermatomikoziv u misti Dnipropetrovsk [Epizootological features of dermatomycoses in the city of Dnipropetrovsk]. Naukovo-tekhnichnyi Biuleten Nauchno-doslidnoho Tsentru Biobezpeky ta Ekolohichnoho Kontrolyu Resursiv APK Dnipropetrovskoho Derzhavnoho Ahrarno-ekonomichnoho Universytetu, 2 (3), 63–67. [in Ukrainian]
2. Boehm, T. M. S. A., & Mueller, R. S. (2019). Dermatophytose bei hund und katze – ein update. Tierärztliche Praxis Ausgabe K: Kleintiere / Heimtiere, 47 (04), 257–268. https://doi.org/10.1055/a-0969-1446
3. Bublyk, O., Lemeshchenko, H., & Tytarenko, V. (2004). Epizootolohichnyi monitorynh z trykhofitii kotiv ta sobak u m. Kyievi [Epizootological monitoring of trichophytosis in cats and dogs in Kyiv]. Veterynarna Medytsyna Ukrainy, 3, 9–11. [in Ukrainian]
4. Fauziyah, S. N. F., Dewi, I. M. W., & Khairani, S. (2025). Prevalence and pathological lesions of dermatophytosis in cats (Felis catus) at the Animal Health Center in Cimahi: august-september 2023. Journal of Parasite Science, 9 (2), 39–44. https://doi.org/10.20473/jops.v9i2.61623
5. Frymus, T., Gruffydd-Jones, T., Pennisi, M. G., Addie, D., Belák, S., Boucraut-Baralon, C., Egberink, H., Hartmann, K., Hosie, M. J., Lloret, A., Lutz, H., Marsilio, F., Möstl, K., Radford, A. D., Thiry, E., Truyen, U., & Horzinek, M. C. (2013). Dermatophytosis in cats. Journal of Feline Medicine and Surgery, 15 (7), 598–604. https://doi.org/10.1177/1098612x13489222
6. Haggag, Y., Samaha, H., Nossair, M., & Mohammad, A. (2017). Prevalence of dermatophytosis in some animals and human in Behera province, Egypt. Alexandria Journal of Veterinary Sciences, 53 (2), 64–71. https://doi.org/10.5455/ajvs.203688
7. Hobi, S., Tam, W. Y. J., Tse, M., Nekouei, O., Chai, Y., Hill, F. I., Cheung, E., Botes, W., Saulnier-Troff, F., McDermott, C. T., & Barrs, V. R. (2024). Microsporum canis causes cutaneous and extracutaneous feline dermatophytic Pseudomycetomas: Molecular identification and clinicopathological characteristics. Journal of Fungi, 10 (8), 576. https://doi.org/10.3390/jof10080576
8. Hussein, M., Oleiwi, K., & Fahad, O. (2025). Prevalence of dermatophyte infections in cats in Ramadi and Fallujah cities, Iraq. Open Veterinary Journal, 15 (5), 2081–2086. https://doi.org/10.5455/ovj.2025.v15.i5.25
9. Iovenko, A. V., & Koval, G. M. (2019). Monitoring of contagious skin diseases of dogs and cats in Odessa. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology, 21 (93), 160–163. https://doi.org/10.32718/nvlvet9328
10. Ivaskiene, M., Matusevicius, A. P., Grigonis, A., Zamokas, G., & Babickaite, L. (2016). Efficacy of topical therapy with newly developed terbinafine and econazole formulations in the treatment of dermatophytosis in cats. Polish Journal of Veterinary Sciences, 19 (3), 535–543. https://doi.org/10.1515/pjvs-2016-0067
11. Kone, M. S., Korchan, L. M., Omelchenko, H. O., & Korchan, M. I. (2014). Poshyrennia dermatofitoziv sobak i kotiv u m. Poltava [Distribution of dermatophytoses in dogs and cats in Poltava]. Problemy Zooinzhenerii ta Veterynarnoi Medytsyny, 28 (2), 620–623. [in Ukrainian]
12. Korchan, L. M., Kone, M. S., Korchan, M. I., & Onishchenko, O. M. (2015). Porivniannia skhem likuvannia dermatofitoziv sobak i kotiv [Comparative evaluation of treatment regimens for dermatophytosis in dogs and cats]. Problemy Zooinzhenerii ta Veterynarnoi Medytsyny, 31 (2), 86–88. [in Ukrainian]
13. Kutsan, A. T., Yaroshenko, M. O., & Keleberda, M. I. (2015). Osoblyvosti perebihu dermatomikoziv dribnykh domashnikh tvaryn, sprychynenykh Alternaria alternata [Features of the course of dermatomycoses in small domestic animals caused by Alternaria alternata]. Veterynarna Medytsyna, 100, 98–102. [in Ukrainian]
14. Labunska, O.-L. I., & Hunchak, V. M. (2025). The effectiveness of the drug “Immunokor” in assessing the immune status of feral cats in a kennel with dermatophytosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 27 (118), 177–182. https://doi.org/10.32718/nvlvet11825
15. Labunska, O.-L. I., Hunchak, V. M., Gutyj, B. V., Khariv, I. I., & Soltys, M. P. (2023). Dermatomycosis in cats (prevalence, diagnosis, course, treatment). Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 25 (112), 34–41. https://doi.org/10.32718/nvlvet11205
16. Mendes, A., Azevedo, M., & Bicalho, A. (2024). Dermatophytosis in cats: A comprehensive study on diagnostic methods and their accuracy. Open Veterinary Journal, 14 (4), 1072. https://doi.org/10.5455/ovj.2024.v14.i4.14
17. Moriello, K. A., Coyner, K., Paterson, S., & Mignon, B. (2017). Diagnosis and treatment of dermatophytosis in dogs and cats: Clinical Consensus Guidelines of the World Association for Veterinary Dermatology. Veterinary Dermatology, 28 (3), 266. https://doi.org/10.1111/vde.12440
18. Paryuni, A. D., Indarjulianto, S., & Widyarini, S. (2020). Dermatophytosis in companion animals: A review. Veterinary World, 13 (6), 1174–1181. https://doi.org/10.14202/vetworld.2020.1174-1181
19. Peano, A. (2019). Dermatophytosis of the dog and cat: Old and new diagnostic tools. Veterinaria, 33 (3), 125–139. https://iris.unito.it/handle/2318/1713179?mode=simple
20. Sapko, S. A. (2022). Study of the efficacy of MYCOSTOP for local therapy of dermatomycosis in animals. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 24 (105), 18–22. https://doi.org/10.32718/nvlvet10503
21. Sheetal, M. S., Chandran, A., Janus, A., Sindhu, O. K., Melepat, D. P., Kaithathara, V., & Rathish, R. L. (2024). Dermatophytosis in domestic cats: Identification, and treatment in an Indian context. Acta Tropica, 255, 107237. https://doi.org/10.1016/j.actatropica.2024.107237
22. Shulyak, S., Marchenko, T., Chechet, O., Gaidey, O., Romanko, M., Myagka, K., Dobrozhan, Y., & Stupak, O. (2023). Diagnosis and prevalence of dermatomycosis among dogs and cats in Kyiv in the period from 2019 to 2022. One Health Journal, 1 (III), 36–41. https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-III-05
23. Tater, K. C. (2021). An approach to pruritus. In BSAVA manual of canine and feline dermatology (4th ed., pp. 49–54). British Small Animal Veterinary Association. https://doi.org/10.22233/9781910443811.6
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 М. С. Коне, О. В. Кручиненко, М. О. Петренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
