Вплив біо- та мінеральних добрив на урожайність зерна кукурудзи

Анотація

Вагомим чинником стабілізації виробництва зернової продукції кукурудзи – як важливої культури універсального призначення – є оптимізація поживного режиму рослин шляхом поєднання біологічних і мінеральних добрив. Польовий експеримент щодо вивчення впливу різних рівнів мінерального удобрення та допосівної обробки насіння біодобривом Біо-мінераліс (3,0 л/т) на урожайність середньостиглого гібриду кукурудзи ДН Деметра (ФАО 300) проводився у 2022–2024 рр. на дослідному полі Полтавської ДСГДС ім. М. І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН. Метою дослідження було встановлення впливу різних рівнів мінерального удобрення та застосування біодобрива на формування урожайності кукурудзи. У ході експерименту встановлено, що поліпшення поживного режиму рослин завдяки застосуванню мінеральних добрив, обробці насіння біодобривом та їх поєднанню позитивно впливало на ріст, розвиток та формування елементів продуктивності кукурудзи. Це підтверджується збільшенням площі листкової поверхні порівняно з контролем. Найефективнішим виявився варіант із комбінованим використанням біодобрива та мінеральних добрив – тут показники листкової поверхні були найвищими. У результаті формування більш розвиненої листкової поверхні та підвищення продуктивності фотосинтетичної діяльності рослин спостерігалося зростання маси рослин у абсолютно сухому стані. Найбільше це було помітно у варіанті із застосуванням Біомінералісу в поєднанні з N70P60K80. Збільшення інтенсивності синтезу органічних речовин сприяло їх кращому надходженню до качанів і зернівок під час наливу, що в підсумку забезпечило підвищення загальної урожайності зерна. Найвищу урожайність – 8,21 т/га – отримано у варіанті із допосівною обробкою насіння біопрепаратом Біомінераліс та внесенням мінеральних добрив у дозі N70P60K80. Приріст урожайності від застосування мінеральних добрив становив 11,8–15,2 %, а внесення біодобрива сприяло підвищенню зернової продуктивності на 1,8 %.