Сучасні інноваційно-інтенсивні технології у розвитку аграрного сектору України

Анотація

Метою проведеного огляду було узагальнення сучасних підходів та систематизація досвіду впровадження інноваційно-інтенсивних технологій у розвитку аграрного сектору України, а також виявлення умов, ризиків і перспектив їх ефективного застосування в контексті глобальних викликів та воєнних загроз. У статті здійснено комплексний аналіз ролі інноваційно-інтенсивних технологій у розвитку аграрного сектору України в умовах сучасних глобальних викликів, що пов’язані зі зміною клімату, деградацією ґрунтів, зростанням цін на ресурси та наслідками військових дій. Розглянуто історичні аспекти становлення інтенсивних систем землеробства – від традиційної оранки до сучасних безплужних і смугових технологій, таких як No-till, Strip-till, Verti-till. Обґрунтовано доцільність переходу аграрного виробництва до інноваційно-інтенсивної моделі, що поєднує цифровізацію, біотехнології, автоматизацію та екологічно орієнтовані підходи. Особливу увагу приділено впровадженню точного землеробства (GPS-навігація, дистанційне зондування, дрони, сенсори IoT), цифрових платформ управління (AgriChain, GeoPard), а також систем управління даними для прогнозування врожайності й оптимізації витрат. Показано, що інноваційно-інтенсивні технології здатні підвищити продуктивність на 15–30 % при одночасному зниженні витрат енергії та ресурсів. Розкрито приклади впровадження інновацій у провідних агрохолдингах України, а також у фермерських господарствах і кооперативах, що стають осередками поширення технологій. Узагальнено умови успішної реалізації інноваційної моделі: інвестиційна підтримка, державні програми, кадрове забезпечення, розвиток інфраструктури та міжнародне партнерство. Висвітлено ризики та обмеження – військові загрози, дефіцит фахівців, висока вартість обладнання, технологічні бар’єри та соціальні чинники. Обґрунтовано перспективи розвитку аграрного сектору України на основі поєднання інтенсивних технологій із принципами екологічної стійкості та цифрової трансформації. Стаття робить висновок про те, що інноваційно-інтенсивний тип виробництва є стратегічним чинником збереження конкурентоспроможності, підвищення продовольчої безпеки та інтеграції України до світового аграрного ринку.