Ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis) як потенційно небезпечний карантинний шкідник дендрофлори України

Анотація

Мета проведеного огляду – узагальнити відомості щодо біології, поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки, її впливу на види ясенів; проаналізувати розширення ареалу карантинного фітофага в Україні. Поширення інвазійних комах є однією з найбільш актуальних проблем сучасного лісового господарства, адже воно призводить до втрати біорізноманіття, зниження стійкості та продуктивності насаджень. Особливо небезпечним вважається смарагдова ясенева златка (Agrilus planipennis Fairmaire), яка швидко освоює нові території, завдаючи значних збитків насадженням ясеня. Для мінімізації ризиків та недопущення масового поширення шкідника розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на раннє виявлення і стримування інвазії. Одним із ключових напрямів є встановлення меж осередків поширення та регулярний моніторинг популяцій. З цією метою використовують кольорові (фіолетові, зелені) та феромонні пастки, які розміщують на добре освітлених узліссях із розрахунку одна пастка на 5 га перед початком льоту імаго. Діагностика ураження здійснюється шляхом видалення кори для виявлення личинкових ходів, що дозволяє оперативно встановити факт заселення. Уражені дерева рекомендується своєчасно вилучати під час вибіркових або суцільних санітарних рубок у зимово-осінній період із подальшою утилізацією деревини. Ефективним доповненням до системи захисту є тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня та створення насаджень з оптимальною зімкненістю, що підвищує їхню стійкість. Важливим елементом біологічного контролю є сприяння збереженню та привабленню ентомофагів, зокрема комахоїдних птахів, передусім дятлів, які знищують личинок і лялечок під час зимівлі. У регіонах, де ще не зафіксовано наявність A. planipennis, основну увагу приділяють регулярним обстеженням для своєчасного виявлення нових інвазій та прогнозування потенційних ризиків їх поширення. Отримані результати мають практичне значення для удосконалення системи моніторингу та профілактики небезпечних шкідників, забезпечення збереження біорізноманіття та підвищення екологічної стабільності лісових екосистем.