Оптимізація мікроклімату приміщень у літній період за допомогою системи випарного охолодження та його вплив на фізіологічний стан та продуктивність свиноматок і поросят

Анотація

Метою роботи є визначення залежності параметрів мікроклімату у цеху опоросу від використання системи випарного охолодження в спекотну пору року в умовах центральної частини України та його вплив на фізіологічний стан, благополуччя та адаптаційні властивості і відтворювальні якості свиноматок данського походження та ріст їх поросят. Для дослідження використовували свиноматок F1 материнської лінії Bridgers, яких осіменяли спермою кнурів породи данський дюрок. Під час опоросу та лактації свиноматки контрольної та дослідної груп утримувалися в приміщенні з вентиляцією негативного тиску, що забезпечувалася двома витяжними вентиляторами та припливними клапанами на торцевій частині секції. У контрольному приміщені використовували лише негативну вентиляцію без додаткового охолодження, тоді як у дослідній групі для зниження температури повітря застосовували форсунки високого тиску, що розпилювали водяний туман над припливними клапанами. Встановлено, що застосування системи випарного охолодження дало змогу знизити температуру повітря у приміщенні на 3,1–4,5 °C (або на 7–16 %) порівняно з аналогічним приміщенням без зрошування. Водночас воно призвело до підвищення на 10,9–16,0 % відносної вологості та на 0,02–0,05 м/с (або на 13–19 %) швидкість руху повітря, що свідчить про істотне покращення параметрів мікроклімату влітку для утримання свиноматок і поросят. Використання випарної системи зрошення повітря у свинарнику дозволило значно покращити фізіологічний стан свиноматок. Це проявлялося у зниженні тепловологісного індексу, зменшенні температури шкіри та істотному зниженні частоти дихання, що посприяло підвищенню інтенсивності споживання кормів свиноматками на 15–16 %, та на 11,8 % зменшило втрати їх живої маси під час лактації та сприяло підвищенню на 6–8 % молочності свиноматок що свідчить про більш сприятливі умови для підтримання енергетичного балансу організму, та є передумовою збереження репродуктивної здатності і високої продуктивності тварин у наступних циклах. Встановлено, що використання системи вентиляції з випарним зрошенням повітря забезпечило зменшення на 1,13 % частки мертвонароджених поросят, підвищення на 7,9 % середньої маси одного поросяти при відлученні та збільшення на 9,3 % загальної маси гнізда, посприяло підвищенню на 8,0 % інтенсивності росту підсисних поросят, покращенню на 9,2 % абсолютних та на 6,76 % відносних приростів, а також на 10,9 % абсолютних та на 12,1 % середньодобових приростів гнізда поросят, зростанню на 2,3–3,1 % комплексних індексів відтворювальної якості свиноматок. При цьому конверсія корму на приріст залишалася практично незмінною, а потреба у престартерних кормах для молодняку зменшилася на 12–14 %.