Вивчення гострої токсичності препарату «СЕКОБРЕН» за умови внутрішньошлункового введення лабораторним щурам
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2026.29.02.08Ключові слова:
«СЕКОБРЕН», гіпохлорит натрію, гостра токсичність, ветеринарна біобезпека, дезінфекція, антимікробна резистентність, промислове тваринництво, адаптивні реакціїАнотація
Мета дослідження полягала у комплексній оцінці параметрів гострої токсичності ветеринарного дезінфікуючого препарату «СЕКОБРЕН» (концентрація 1000 мг/л гіпохлориту натрію) в умовах гострого експерименту. Дослідження виконано на 40 білих щурах лінії Wistar обох статей масою тіла 120–220 г. Тварин розподілили на чотири групи по 10 особин у кожній. Концентрація діючої речовини (гіпохлориту натрію) у препараті становила 1000 мг/л. Препарат вводили внутрішньошлунково одноразово в об’ємах 5 мл (ІІ група), 10 мл (ІІІ група) та 15 мл (IV група). Контрольній групі вводили 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Протягом 15 діб проводили щоденний клінічний моніторинг загального стану тварин, динаміки маси тіла, температури тіла, частоти дихання та серцевих скорочень. На 5-ту добу після введення препарату проводили дослідження гематологічних та біохімічних показників, макроскопічний аналіз внутрішніх органів і визначали коефіцієнти маси внутрішніх органів (печінки, селезінки, нирок). Статистичну обробку результатів здійснювали методами варіаційної статистики з використанням програм Microsoft Excel та STATISTICA 10.0. Встановлено, що за введення найвищої концентрації препарату «СЕКОБРЕН» у досліджених дозах були відсутні летальність тварин, а також неадекватні поведінкові реакції та виражені клінічні ознаки гострої інтоксикації. Динаміка маси тіла в досліджуваних тварин була позитивною. У щурів ІІ та ІІІ груп виявлено статистично значуще підвищення кількості еритроцитів і лейкоцитів, концентрації гемоглобіну, що свідчить про розвиток адаптивно-компенсаторних реакцій. У тварин IV групи відзначалося значне підвищення еритроцитарного індексу інтоксикації. Аналіз білкового спектру сироватки крові показав дозозалежне підвищення частки альбумінів і зниження γ-глобулінів. Дослідження коефіцієнтів маси внутрішніх органів виявило компенсаторно-гіперпластичні зміни в печінці, нирках та серці, найбільш виражені в щурів ІІІ та IV груп. За сукупністю клінічних, гематологічних, біохімічних та морфометричних показників препарат «СЕКОБРЕН» при внутрішньошлунковому введенні в найвищій концентрації 1000 мг/л не спричиняв розвитку вираженої гострої токсичності. Виявлені зміни носили переважно адаптивно-компенсаторний характер із розвитком дозозалежних компенсаторно-гіперпластичних змін, а досліджувані показники знаходились в межах фізіологічної норми для лабораторних щурів. При цьому, отримані результати дозволяють віднести «СЕКОБРЕН» до малонебезпечних речовин четвертого класу токсичності і обґрунтовують перспективність його подальшого вивчення як дезінфікуючого та антисептичного засобу у ветеринарній медицині.
Посилання
1. World Health Organization. (2022). Global health estimates. https://www.who.int/data/global-health-estimates
2. O’Neill, J. (2016). Tackling drug-resistant infections globally: Final report and recommendations. Review on Antimicrobial Resistance. https://amr-review.org/sites/default/files/160518_Final%20paper_with%20cover.pdf
3. Murray, C. J. L., Ikuta, K. S., Sharara, F., Swetschinski, L., Robles Aguilar, G., Gray, A., Han, C., Bisignano, C., Rao, P., Wool, E., Johnson, S. C., Browne, A. J., Chipeta, M. G., Fell, F., Hackett, S., Haines-Woodhouse, G., Kashef Hamadani, B. H., Kumaran, E. A. P., McManigal, B., et al. (2022). Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis. The Lancet, 399(10325), 629–655. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(21)02724-0
4. European Centre for Disease Prevention and Control. (2023). Antimicrobial resistance in the EU/EEA (EARS-Net): Annual epidemiological report for 2022. ECDC. https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/surveillance-antimicrobial-resistance-europe-2022
5. Tang, K. L., Caffrey, N. P., Nóbrega, D. B., Cork, S. C., Ronksley, P. E., Barkema, H. W., Polachek, A. J., Ganshorn, H., Sharma, N., Kellner, J. D., & Ghali, W. A. (2017). Restricting the use of antibiotics in food-producing animals and its associations with antibiotic resistance in food-producing animals and human beings: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Planetary Health, 1(8), e316–e327. https://doi.org/10.1016/s2542-5196(17)30141-9
6. Rutala, W. A., & Weber, D. J. (2015). Disinfection, sterilization, and control of hospital waste. Mandell, Douglas, and Bennett’s Principles and Practice of Infectious Diseases, 2, 3294–3309. https://doi.org/10.1016/b978-1-4557-4801-3.00301-5
7. Fukuzaki, S. (2006). Mechanisms of actions of sodium hypochlorite in cleaning and disinfection processes. Biocontrol Science, 11(4), 147–157. https://doi.org/10.4265/bio.11.147
8. Block, S. S. (2001). Disinfection, sterilization, and preservation (5th ed.). Lippincott Williams & Wilkins.
9. McDonnell, G., & Russell, A. D. (1999). Antiseptics and disinfectants: Activity, action, and resistance. Clinical Microbiology Reviews, 12(1), 147–179. https://doi.org/10.1128/cmr.12.1.147
10.Soltys, M. P., Gunchak, V. M., Rudyk, G. V., Gutyj, B. V., Brezvyn, O. M., & Vasiv, R. O. (2020). To assess the biocidal action of the drug based on sodium hypochlorite. Colloquium-Journal, 30(82), 11–16.
11. Soltys, M. P., Rudyk, H. V., Brezvyn, O. M., Hunchak, V. M., Gutyj, B. V., Hunchak, A. V., & Vasiv, R. O. (2022). The antiseptic activity of the drug, based on sodium hypochlorite in experimental and spontaneously infected wounds in animals. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series «Veterinary Sciences», 24(105), 73–82. https://doi.org/10.32718/nvlvet10511
12. Hunchak, V. M., Soltys, M. P., Gutyj, B. V., Hunchak, A. V., Vasiv, R. O., & Khariv, I. I. (2022). Dynamics of individual biochemical parameters of blood of intact white mice under the action of the drug “Vitosept”. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series «Veterinary Sciences», 24(106), 34–42. https://doi.org/10.32718/nvlvet10606
13. Leshchyshyn, M. V., Dvylyuk, I. V., & Rykniuk, M. M. (2019). Efficiency of application of modern sanitation supplies in beekeeping. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series «Veterinary Sciences», 21(96), 185–191. https://doi.org/10.32718/nvlvet9632
14. Vysotskyi, A. O., Gutyj, B. V., Kozenko, O. V., Krempa, N. Yu., Dvyliuk, I. V., Magrelo, N. V., Klym, H. V., Martyshuk, T. V., & Vus, U. M. (2025). Biosafety and biosecurity problems in Ukraine that arise during emergent infections. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series «Veterinary Sciences», 27(117), 74–79. https://doi.org/10.32718/nvlvet11710
15. Brezvyn, O. M., Rudyk, H. V., Kotsyumbas, I. Ya., Kushnir, R. O., Dmitrikova, L. V., & Velichenko, O. B. (2025). Study of detoxification properties of hypochlorite acid solution in the back-ground of experimental fumonizinotoxicosis in rats. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series «Veterinary Sciences», 27(118), 141–148. https://doi.org/10.32718/nvlvet11819
16. Kotsiumbas, I. Ya. (Ed.). (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv [Preclinical studies of veterinary medicinal products]. Triada plius. (in Ukrainian)
17. Kosenko, M. V., Malyk, O. H., Kotsiumbas, I. Ya., Patereha, I. P., & Chura, D. O. (1997). Toksykolohichnyi kontrol novykh zasobiv zakhystu tvaryn: Metodychni rekomendatsii [Toxicological control of new animal protection products: Methodical recommendations]. Kyiv. (in Ukrainian)
18. United Nations. (2000). No. 29468. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes: Concluded at Strasbourg on 18 March 1986. United Nations Treaty Series, 1862, 610. https://doi.org/10.18356/ec490af8-en-fr
19. Pershyi natsionalnyi konhres z bioetyky (2001). Rishennia Pershoho natsionalnoho konhresu z bioetyky [First National Congress on Bioethics. Decisions of the First National Congress on Bioethics]. Kyiv. (in Ukrainian)
20. Kovalenko, V. M., Stefanov, O. V., Maksymov, Yu. M., & Trakhtenberh, I. M. (2001). Eksperymentalne vyvchennia toksychnoi dii potentsiinykh likarskykh zasobiv [Experimental study of the toxic action of potential medicinal products]. In O. V. Stefanov (Ed.), Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv (metodychni rekomendatsii) [Preclinical studies of medicinal products (methodical recommendations)] (pp. 74–97). Avicenna. (in Ukrainian)
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
